Путейко Михайло Костянтинович

Михайло Костянтинович Путейко ( 8 листопада 1913(19131108), сел.Ревкутьєвичі, Мінський повіт, Російська імперія - 21 квітня 1945 , Львів , УРСР ) - радянський воєначальник, генерал-майор (1944).

Путейко Михайло Костянтинович
Народження	8 листопада 1913(1913-11-08) Мінський район,Мінська область, Російська імперія
Смерть	21 квітня 1945(1945-04-21) (31 рік) Львів, УРСР, СРСР
Поховання	Пагорб Слави
Країна	СРСР
Рід військ	Червона армія
Партія	ВКП(б)
Звання	Генерал-майор
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Путейко.

М.К. Путейко, 254 сд, 27.09.1942, Північно-Західний фронт

Біографія

Народився у селі Ревкутьєвичі Мінського повіту Мінської губернії (нині Мінський район, Республіка Білорусь). За національністю білорус.

У 1928-1931 роках проходив навчання в механічних майстернях, згодом недовго працював слюсарем у Мінську.

У 1931-1934 роках навчався у Мінському архітектурно-будівельному коледжі (нині Філія БНТУ УО «Мінський державний архітектурно-будівельний коледж»).

У 1934-1935 роках проходив строкову службу в РСЧА.

У 1935-1937 роках навчався у Мінському піхотному училищі.

У 1937-1941 роках навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе в Москві.

Війну М. К. Путейко зустрів в Естонії на посаді командира батальйону 936 стрілецького полку. Відмінно виявив себе при керівництві бойовими діями і незабаром став командиром 254-ї стрілецької дивізії . Дивізія брала участь в оточенні та ліквідації Корсунь-Шевченківського угруповання, звільненні Умані, Бєльцев та інших міст та сіл України та Молдови, форсувала Південний Буг, Дністер, Прут, забезпечивши плацдарм для наступу інших дивізій. Також дивізія звільняла місто Черкаси . За стрімкість та нестримність у наступі за 30-річним командиром дивізії у військах міцно утвердилося прізвисько «Генерал – Вперед». ^[1]

19 квітня 1945 року при наступі на місто Бауцен у Німеччині генерал-майора Путейка було смертельно поранено снайпером у бою.

21 квітня 1945 року помер у шпиталі у Львові, похований на пагорбі Слави.^[2]

Пам'ять

Ім'я М.К Путейко носять вулиця та школа №2 у місті Заславлі .

На будівлі школи в агромісті Шершуни у Мінському районі встановлено меморіальну дошку.

14 листопада 1985 року середній загальноосвітній школі № 27 міста Черкаси було присвоєно найменування «імені Героя Радянського Союзу М. К. Путейко» ^[3] .