Південний магнітний полюс

Південний магнітний полюс — умовна точка на земній поверхні, в якій магнітне поле Землі направлено суворо вертикально вгору (під кутом 90° до поверхні). З фізичної точки зору цей полюс є «північним», оскільки притягує південний полюс стрілки компаса.

1. Південний полюс
2. Південний магнітний полюс (2007)
3. Південний геомагнітний полюс
4. Південний полюс недосяжності

Північний магнітний полюс[1]	(2001) 81.3° пн. ш. 110.8° зх. д. / 81.3; -110.8	(2004, оцінка) 82.3° пн. ш. 113.4° зх. д. / 82.3; -113.4	(2005, оцінка) 82.7° пн. ш. 114.4° зх. д. / 82.7; -114.4	(2007) 83.95° пн. ш. 120.72° зх. д. / 83.95; -120.72	(2015) 86.29° пн. ш. 160.06° зх. д. / 86.29; -160.06[2][3]
Південний магнітний полюс[4]	(1998) 64.6° пд. ш. 138.5° сх. д. / -64.6; 138.5.	(2004 est) 63.5° пд. ш. 138.0° сх. д. / -63.5; 138.0		(2007) 64.497° пд. ш. 137.684° сх. д. / -64.497; 137.684[5]	(2015) 64.28° пд. ш. 136.59° сх. д. / -64.28; 136.59[2]

Земля як магнітний диполь

Розташування Південного магнітного полюса не збігається з географічним Південним полюсом. Магнітний полюс у XXI ст. лежить скраю від Антарктиди.

Протилежністю Південного магнітного полюса є Північний магнітний полюс, розташований на півночі Канади. Якщо з'єднати полюси умовною лінією, вона не пройде точно через центр Землі, бо магнітне поле планети не зовсім симетричне.

Історія

1831 року англійський полярний дослідник Джон Росс у Канадському Арктичному архіпелазі відкрив магнітний полюс — область, де магнітна стрілка займає вертикальне положення, тобто нахил дорівнює 90°. 1841 року його племінник Джеймс Росс досягнув іншого магнітного полюса Землі, розташованого в Антарктиді.

Див. також

• Північний магнітний полюс