Підручний Дмитро Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Підручний.

Дмитро Підручний (нар. 5 листопада 1991, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна^[1]) — український біатлоніст, чемпіон світу, чемпіон Європи, чемпіон та призер Зимової Універсіади, призер чемпіонатів Європи з біатлону, учасник та призер етапів кубка світу з біатлону. Учасник збірної України з біатлону на Зимових Олімпійських іграх у Сочі в 2014 році та на Зимових Олімпійських іграх у Пхьонхані в 2018 році. Капітан чоловічої збірної України з біатлону.

Дмитро Підручний
Загальна інформація
Громадянство	Україна
Місце проживання	Тернопіль, Україна
Народження	5 листопада 1991(1991-11-05) (33 роки) Острів, Тернопільська область, Україна
Зріст	178
Вага	70
Дружина	Ольга Підручна, колишня біатлоністка
Діти	Ірина Підручна, 2015 р.н
Вебсторінка	instagram.com/dmytro.pidruchnyi/?hl=uk
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	біатлон
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту України
Тренери	Юрай Санітра
Нагороди Чемпіонати світу Золото Естерсунд 2019 переслідування 12,5 км Чемпіонати Європи Золото Раубічі 2020 змішана естафета Срібло Отепяя 2015 естафета 4×7,5 км Бронза Раубічі 2020 суперспринт Літні чемпіонати світу Срібло Уфа 2012 змішана естафета, юніори 2×7,5 + 2×6 км Універсіада Золото Трентіно 2013 мас-старт 15 км Срібло Трентіно 2013 змішана естафета Бронза Трентіно 2013 спринт 10 км
Підручний Дмитро Володимирович у Вікісховищі

Життєпис

Дмитро народився 5 листопада 1991 в Тернополі, Україна. Зростав у сім'ї професійних спортсменів. Батьки майбутнього чемпіона — Володимир та Марія Підручні — були майстрами спорту з лижних перегонів.

Свій шлях у спорті Дмитро розпочав із греко-римської боротьби у третьому класі, у 8-9 років. Займався три роки, особливих досягнень там не було, а заняття відвідував лише для того, щоб не сидіти вдома.

Незабаром біля будинку батьків (у с. Острів, що неподалік Тернополя) відновила роботу лижна база. І взимку, під час канікул, Дмитро ходив на базу, йому було цікаво кататися на лижах, а після того відвідувати секцію з греко-римської боротьби. З кожним разом тренування на лижах подобалися все більше, і потихеньку Дмитро перейшов у секцію з лижних перегонів і почав займатися вже там.

Близько трьох років Дмитро займався лижним бігом, а коли почав показувати більш-менш істотні результати, виграв чемпіонат району, чемпіонат області, тоді вже помітили і тренери з біатлону і запросили до себе. Недалеко від Тернополя, у селі Підгороднє, є біатлонна спортивна база, і батьки почали возити Дмитра на тренування зі стрільби. Так почав займатися біатлоном.^[2]

Свою кар'єру в біатлоні він розпочав з 2005 року, а вже 2012 року увійшов до складу збірної України з біатлону.

• Улюблені стадіони — Нове Место-на-Мораві (Чехія), Рупольдінг (Німеччина), Обертілліях (Австрія).
• Улюблена дисципліна — масстарт.
• Улюблена музика — Rock and Roll.
• Улюблені кольори — зелений та білий.
• Улюблені тварини — єнот, вовк.
• Що найбільше цінуєте в людях — порядність, чесність.
• Що не можете пробачити другові — зраду.
• Які види спорту, окрім біатлону, подобаються найбільше — футбол, флорбол, велоспорт.
• Улюблена пора року — зима.
• Хобі — збирання значків.^[3]

У квітні 2015 року Дмитро одружився з колишньою колегою по збірній Ольгою Полещиковою, з якою познайомився у Тисовці на тренувальному зборі, ще в юнацькому віці. Незабаром у подружжя народилася донька Ірина. 4 січня 2020 року Дмитро Підручний удруге став батьком (син Володимир).

10 березня 2019 року став першим українцем — чемпіоном світу з біатлону серед чоловіків, перемігши в перегонах переслідування^[4].

Олімпійські ігри

Статистика виступів на зимових Олімпійських іграх:

На Олімпійських іграх 2022 року

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗЕ
2014	Сочі	55	—	—	—	9	—
2018	Пхьончхан	—	21	34	—	9	7
2022	Пекін	18	13	13	24	9	13

Чемпіонати світу

Статистика виступів на чемпіонатаї світу:

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗЕ	ОЗЕ
2015	Контіолагті	—	49	43	—	9	11
2016	Гольменколлен	—	44	—	—	16	4
2017	Гохфільцен	41	28	14	25	6	5
2019	Естерсунд	—	4	1	10	—	7
2021	Поклюка	67	23	28	—	5	4
2023	Обергоф	—	5	8	23	13	10	15
2024	Нове Место-на-Мораві	—	21	23	27	13	7	14
2025	Ленцергайде	—	37	30	30	8	8	—

Чемпіонати Європи

Статистика виступів на континентальних першостях:

Рік	Місце проведення	Інд	Спр	Пр	МС	Ест	ЗЕ	ОЗЕ
2011*	Ріднау-Валь-Ріданна	23	30		32	—	7	—
2012*	Брезно-Осрбліє	11	19		21	—	—	—
2013	Бансько	23	—		—	—	—	—
2015	Отепя	—	11		24	2	—	—
2018	Ріднау-Валь-Ріданна	—	8		8	—	1	—
2019	Раубічі	—	18		—	—	—	11
2020	Раубічі	—	—	3	—	—	1	—
2024	Брезно-Осрбліє		20		7

[*] — юніорські змагання

У липні 2020 року Дмитрові Підручному, а також Артему Тищенку, Сергію Семенову та Артему Примі вручили золоті медалі Чемпіонату Європи-2015 через допінг, який знайшли в російського біатлоніста, команда якого посіла перше місце^[5]. Таким чином, Дмитро Підручний є чемпіоном Європи за 2015 рік в естафеті 4х7,5 км.

Кубок світу

Першим роком Дмитра в біатлоні був 2005 рік, а з 2012 року він почав виступати за національну збірну України з біатлону.

• Дебют в кубку світу — 13 грудня 2012 року в спринті в Поклюці — 98 місце.
• Перше попадання в залікову зону — 6 грудня 2013 року в спринті в Гохфільцені — 6 місце.
• Перший розширений подіум — 6 грудня 2013 року в спринті в Гохфільцені — 6 місце.
• Перший подіум — 6 лютого 2015 року в змішаній естафеті в Нове Место-на-Мораві — 3 місце.

Срібний призер естафети Кубка світу-2020^[6].

ТОП-10

Десять найкращих результатів у кар'єрі:

2019   Естерсунд   Гонка переслідування 12.5 км, Чоловіки	ЧС	1
2019   Естерсунд   Спринт 10 км, Чоловіки	ЧС	4
2020   Нове-Мєсто   Масстарт 15 км, Чоловіки	КС	4
2016   Рупольдинг   Масстарт 15 км, Чоловіки	КС	4
2018   Обергоф   Гонка переслідування 12.5 км, Чоловіки	КС	5
2016   Нове-Мєсто   Масстарт 15 км, Чоловіки	КС	5
2020   Хохфільцен   Спринт 10 км, Чоловіки	КС	6
2018   Нове-Мєсто   Гонка переслідування 12.5 км, Чоловіки	КС	6
2013   Хохфільцен   Спринт 10 км, Чоловіки	КС	6
2021   Обергоф   Спринт 10 км, Чоловіки	КС	7

Статистика стрільби

Станом на 23 лютого 2021 року.

Сезон	Загальний	Індив.	Спринт	Пересл.	Масстарт	Естаф.
20/21	80.6 (249/309)	71.7 (43/60)	81.4 (57/70)	75.0 (45/60)	85.0 (34/40)	88.6 (70/79)
19/20	83.8 (342/408)	87.5 (35/40)	81.4 (58/70)	81.3 (65/80)	85.0 (85/100)	83.9 (99/118)
18/19	86.7 (383/442)	0.0 (0/0)	88.9 (80/90)	85.0 (136/160)	87.0 (87/100)	87.0 (80/92)
17/18	80.4 (222/276)	85.0 (17/20)	80.0 (56/70)	83.0 (83/100)	0.0 (0/0)	76.7 (66/86)
16/17	84.5 (360/426)	72.5 (29/40)	86.3 (69/80)	87.9 (123/140)	86.3 (69/80)	81.4 (70/86)
15/16	81.8 (233/285)	95.0 (19/20)	81.7 (49/60)	87.5 (70/80)	85.0 (51/60)	67.7 (44/65)
14/15	86.0 (227/264)	75.0 (15/20)	87.1 (61/70)	90.0 (72/80)	0.0 (0/0)	84.0 (79/94)
13/14	84.8 (217/256)	85.0 (51/60)	80.0 (48/60)	87.5 (70/80)	90.0 (18/20)	83.3 (30/36)
12/13	73.5 (61/83)	90.0 (18/20)	66.0 (33/50)	0.0 (0/0)	0.0 (0/0)	76.9 (10/13)

За матеріалами biathlon.com.ua [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]

Статистика швидкості

Середній час відставання на кілометр від середнього часу п'яти кращих результатів у спринтерських гонках (у секундах). Станом на 23 лютого 2021 року.
2012/2013	2013/2014	2014/2015	2015/2016	2016/2017	2017/2018	2018/2019	2019/2020	2020/2021
10.30	7.70	6.40	4.10	4.30	5.00	5.70	4.10	5.90

За матеріалами biathlon.com.ua [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]