Пікос-де-Европа

Пікос-де-Европа (ісп. Picos de Europa, буквально — «Піки Європи») — гірський хребет на півночі Іспанії, розташований на території провінцій Астурія, Кантабрія і Леон.

Пікос-де-Европа ісп. Picos de Europa
Краєвид на висоті 1600 м на кордоні Кантабрії і Леона
Краєвид на висоті 1600 м на кордоні Кантабрії і Леона
Країна	Іспанія
Регіон	Астурія/Кантабрія/Леон
Пікос-де-Европа у Вікісховищі

Найвища точка, пік Торре-де-Серредо (2648 м н.р.м.), також є найвищою вершиною усієї системи Кантабрійських гір. Геологічно хребет складений вапняками, багато карсту. Хребет складається із трьох великих масивів, при цьому Західний (Корніон, Пенья-Санта, 2596 м) і Центральний (Урріелес) масиви розділяє ущелина глибиною близько 1500 м, по ній протікає річка Карес.^[1] Східний массив (Андара) є природною межею між Астурією і Кантабрією. Менш глибокі ущелини у верхів'ях річок Селья і Добра. У горах Пікос-де-Еуропа розташовані найглибші печери Іспанії: Торка-дель-Серро (−1589 м), Sima de la Cornisa (−1507 м), Torca los Rebecos (−1255 м) і Pozo del Madejuno (−1252 м).

У горах збереглися рідкісні види флори і фауни (іберійський вовк, іспанський козел, кантабрійський бурий ведмідь, сарна), деякі з них на території Іспанії зустрічаються лише тут. Для охорони природної зони був створений однойменний національний парк, включений ЮНЕСКО у Всесвітню мережу біосферних резерватів. Поза парком гірські території використовуються як пасовища для (астурійської вівці).

Природа

Кантабрійські бурі ведмеді (Ursus arctos pyrenaicus) і вовки (Canis lupus signatus) живуть у більш віддалених регіонах. Досить часто зустрічаються сарни (Rupicapra pyrenaica parva) (згідно зі звітом Міністерства охорони навколишнього середовища за 2006 рік, їх було зафіксовано близько 8000); поширені сарни і канюки, часто зустрічаються різні види орлів і грифів, а в парку є різноманітна популяція метеликів.

Більша частина регіону зараз охороняється як єдиний Національний парк Пікос-де-Європа в іспанських провінціях Кантабрія, Астурія і Леон; астурійська частина була першим національним парком в Іспанії. Доступ здійснюється через другорядні дороги до кожного з трьох масивів з півночі, а з півдня - до канатної дороги у Фуенте-Де та до Каїна на початку каньйону Карес.

Вершини

Найвищі вершини:

• Torre de Cerredo - 2648 m,
• Torre del Llambrión - 2642 m,
• Torre del Tiro Tirso - 2641 m,
• Torre sin Nombre - 2638 m,
• Torre Casiano de Prado - 2622 m,
• Torre Llastria - 2621 m,
• Peña Vieja - 2617 m,
• Torre Blanca - 2619 m,
• Torre de la Palanca - 2614 m,
• Torre de Peñalba - 2607 m,
• Peña Santa - 2596 m,
• Torre Santa de Enol - 2486 m,
• Torre de Enmedio - 2467 m,
• Aguja José de Prado - 2463 m,
• Torre de la Horcada - 2455 m,
• Torre del Torco - 2452 m,
• Torre de Cebolleda III - 2445 m,
• Morra Lechugales - 2444 m,
• Silla del Caballo Cimero - 2436 m,
• Pica del Jierru - 2424 m,
• Pico Cortés - 2373 m,
• Pico del Grajal de Arriba - 2349 m,
• Silla del Caballo Cimero - 2339 m.

Краєвиди

• 
• 
•