Сарна

Са́рна^[1][2][3], серна (Capreolus Gray, 1821) — рід ссавців з родини оленевих (Cervidae). У розмовній мові представників роду називають також «дикі кози» , «козулі» або «косулі»^[4]. Етимологія: назва походить від прасл. срна і споріднена з лат. cervus (від пра-і.є. ḱerh₂- — «ріг»), дінд. srŋgam («ріг») і прасл. *korva («корова»)^[5].

Сарна Період існування: 5.33–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N неоген — наш час
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина:	Оленеві (Cervidae)
Підродина:	Capreolinae
Триба:	Capreolini
Рід:	Сарна (Capreolus) Gray, 1821
Поширення роду сарн
Вікісховище: Capreolus

Палеонтологія

Вважається, що сарни походить від виду євразійського роду Procapreolus^[6][7].

Окрім сучасних видів описано також викопні види: Capreolus constantini та Capreolus formosanus, які розширюють ареал роду до Тайваню й до Мексики^[8].

Види сарн

У складі роду — два види:

• Сарна європейська — Capreolus capreolus (Linnaeus, 1758)
• Сарна азійська — Capreolus pygargus (Pallas, 1771)

Межа між європейською і азійською сарнами проходить приблизно по р. Волзі. Інколи кавказьких сарн відносять до азійського виду.

• 
  Дорослий самець
  сарни європейської
• 
  Дорослий самець
  сарни азійської
• 
  Малята сарн
  завжди плямисті
• 
  Сарна - один з найстрункіших видів оленів

Поширення

Сарни європейські живуть у Європі до півночі Середньої Скандинавії й Фінської затоки, гирла Ками і верхів'я Печори. Далі ареал сарн охоплює Малу Азію, Північний Іран, Північний Ірак, Кавказ й Крим.

В Азії сарни (сарна азійська) населяє Сибір й Далекий Схід, на півдні доходячи до Північного Казахстану; населяє Тянь-Шань, Алтай, Північну Монголію, Північно-Східний Китай, Корею, зустрічається на півдні Східного Тибету й Північного Сичуаню.

В Україні трапляється нечасто^{[джерело?]}. В природних умовах окремі особини було помічено в Сарненському районі (Полісся, Рівненщина), на Новосанжарщині (Полтавська область) та на території національного природного парку "Кременецькі гори" (Тернопільщина).

Сарни в культурі та мистецтві

Відомим є малюнок неповторного Ніко Піросмані, який називається «Сарна на тлі ландшафту» (див. фото). кілька полотен із сарнами належить перу німецького художника-експресіоніст Франца Марка. За назвою цієї тварини названі три населені пункти України: місто Сарни Сарненського району Рівненської області, до того ж зображення тварини присутнє як на гербі та прапорі міста так і на гербі й прапорі району; а також два села: Сарни, Львівська область, Яворівський район та Сарни, Черкаська область, Монастирищенський район.

• 
  Сарна. Малюнок — Ніко Піросмані
• 
  Сарни в очереті — Франц Марк
• 
  Сарна європейська на молдовській марці

Поширені синоніми

Одна з поширених вернакулярних назв сарни — дика коза, або козуля, а в літературі радянського часу набула поширення видозміна останньої назви — «косуля». Асоціація назви роду з назвою роду Коза (Capra) є невиправданою, оскільки сарна і коза належать до різних родин: оленевих і бикових, відповідно^[9].

До певної міри назву «козуля» можна розглядати як відповідник латинської назви, в якій корінь «Capra» означає «козу», а зменшувальний суфікс «-olus» формує діючу власну назву. За «Словарем» Б. Грінченка, «козуля» — маленька корова з кривими рогами^[10]. На відміну від «козулі», у сарни, як тлумачить цю назву В. Даль, «ріжки оленячі»^[11].