Пілотович Станіслав Антонович

Станіслав Антонович Пілотович (25 вересня 1922(19220925), село Борок, тепер село Чароти Пуховицького району Мінської області, Білорусь — 15 червня 1986, місто Мінськ, Білорусь) — радянський діяч, секретар ЦК КП Білорусі, 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусі, заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Польській Народній Республіці. Член Бюро ЦК КП Білорусі в 1965—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1981 роках. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 7—8-го скликань.

Пілотович Станіслав Антонович
Народився	25 вересня 1922(1922-09-25)[1]  село Борок, тепер село Чароти Пуховицького району Мінської області, Білорусь
Помер	15 червня 1986(1986-06-15) (63 роки)  Мінськ, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство	СРСР
Національність	білорус
Діяльність	дипломат, політик
Alma mater	Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка (1956) і Q30584818? (1952)
Знання мов	російська і білоруська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d], member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 5th convocationd, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1962–1966)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1975–1979)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1980–1985)d
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пілотович.

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1940 році закінчив Бобруйську фельдшерську школу.

У 1940—1941 роках — завідувач медичного пункту Гайновського району Брестської області.

З беезня 1941 року — секретар Гайновського районного комітету ЛКСМ Білорусі Брестської області.

У 1941—1944 роках — у партизанському русі в Білоруській РСР, учасник німецько-радянської війни. Служив бійцем партизанського загону «Полум'я» Мінської області. З жовтня по листопад 1942 року — секретар Пуховицького підпільного районного комітету ЛКСМ Білорусі Мінської області. До листопада 1943 року — секретар Мінського підпільного міжрайонного комітету ЛКСМ Білорусі. З 1943 по липень 1944 року — секретар Червенського підпільного районного комітету ЛКСМ Білорусі Мінської області.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У липні 1944 — 1946 року — 1-й секретар Червенського районного комітету ЛКСМ Білорусі Мінської області.

У 1946—1948 роках — секретар Мінського обласного комітету ЛКСМ Білорусі.

У 1948—1953 роках — 1-й секретар Барановицького обласного комітету ЛКСМ Білорусі.

У 1952 році закінчив Барановицький учительський інститут.

З 1953 року — секретар Новогрудського районного комітету КП Білорусі Гродненської області.

У 1956 році закінчив заочно Мінський державний педагогічний інститут імені Максима Горького.

У лютому 1958 — 1960 року — 2-й секретар Гродненського обласного комітету КП Білорусі.

У 1960 — квітні 1962 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Білорусі.

У квітні 1962 — січні 1963 року — 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусі.

У січні 1963 — 7 грудня 1964 року — 1-й секретар Вітебського сільського обласного комітету КП Білорусі.

7 грудня 1964 — грудень 1965 року — 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусі.

24 грудня 1965 — 22 лютого 1971 року — секретар ЦК КП Білорусі.

10 березня 1971 — 17 травня 1978 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Польській Народній Республіці.

19 травня 1978 — 1983 року — заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР.

З 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Мінську.

Помер 15 червня 1986 року в Мінську.

Нагороди

• два ордени Леніна
• два ордени Вітчизняної війни ІІ ст.
• орден Трудового Червоного Прапора (1958)
• орден Дружби народів
• орден Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР