Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

П'ятаков Леонід Леонідович

політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Леонід Леонідович П'ятаков (22 вересня (4 жовтня) 1888 Редагувати інформацію у Вікіданих, Городище, Київська губернія Редагувати інформацію у Вікіданих 25 грудня 1917 (7 січня 1918) Редагувати інформацію у Вікіданих, Київ, Київська губернія, УНР Редагувати інформацію у Вікіданих) — більшовик, революціонер, учасник боротьби за Радянську владу в Україні. Член Центрального виконавчого комітету Рад України.

Коротка інформація П'ятаков Леонід Леонідович, Народився ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився в 1888 році на Мар'їнському цукровому заводі (містечко Городище, Черкаський повіт, Київська губернія) в сім'ї інженера-технолога, потім директора заводу Леоніда Тимофійовича П'ятакова (1847—1915) і дочки підприємця Олександри Іванівни Мусатової.

Закінчив Київське реальне училище святої Катерини (1905) і хімічне відділення Київського політехнічного інституту (1910), служив в армії однорічником, під впливом молодшого брата Георгія став марксистом, вів революційну пропаганду серед солдатів. Мати також співчувала лівим ідеям, у 1912 році в її будинку зберігалися документи Київської організації РСДРП. Леонід П'ятаков був досить відомим у місті діячем, він очолював військову організацію Київського комітету РСДРП(б), був членом виконкому Київської Ради робітничих і солдатських депутатів, а також депутатом Всеросійських Установчих зборів від Південно-Західного фронту.

Вночі 25 грудня 1917 (7 січня 1918) року був заарештований у себе вдома невідомими козаками, які заявили, що мають наказ про арешт більшовика Леоніда П'ятакова.

Центральна рада в особі генерального секретаря військових справ Миколи Порша заявила про свою непричетність до арешту, проте створена 20 грудня 1917 (2 січня 1918) року спеціальна слідча комісія в червні 1918 отримала свідчення ротмістра Українського гусарського полку Я. Б. Журавського, що наказ про арешт був отриманий від уряду і Леонід П'ятаков убитий його козаками. Поки більшовики та їх союзники були шоковані цим зникненням, комендант міста Ковенко Михайло Микитович в ніч на 5 (18) січня 1918 року провів зачистку міста: відділи «Вільного козацтва» обшукали найбільші заводи, щоби відібрати зброю, було розгромлено редакцію газети Київської Ради робітничих депутатів «Пролетарская мысль», а на «Арсеналі» навіть порізано паси верстатів — щоб зірвати роботу заводу.

Російські меншовики та єврейський «Бунд» рішуче засудили заколот більшовиків. Тіло більшовицького лідера зі слідами звірячих катувань було знайдено поблизу Посту-Волинського під Києвом 16 (29) січня 1918 року[1]. Ця подія стала підігріла пристрасті після початку Січневого заколоту проти Центральної ради. Після повідомлення про знахідку тіла Леоніда П'ятакова, яке зробив більшовик Ісак Крейсберг, збори більшістю у 266 голосів (проти 11, утрималося 22) оголосили про початок загального політичного страйку із вимогами передати владу Радам та роззброїти контрреволюційні частини Вільного козацтва.

Було обрано міський страйковий комітет на чолі з секретарем спілки друкарів Києва Іваном Клименком, а згодом і центральний штаб (ревком міста) на чолі із Андрієм Івановим[2].

Після захоплення Києва військами Муравйова Леоніда П'ятакова 1 (14) лютого з почестями поховали на Байковому кладовищі. Виступаючи зі словами прощання на траурному мітингу, його брат Георгій П'ятаков урочисто присягнув боротися за справу революції далі за двох — за себе і за брата. 4 (17) лютого тіло Леоніда П'ятакова перепоховали в братській могилі в Маріїнському парку[3].

Remove ads

Сім'я

  • Батько — П'ятаков Леонід Тимофійович (1847–1915)
  • мати — Мусатова Олександра Іванівна (18??–1917)
  • Брат — П'ятаков Юрій Леонідович (1890–1937)

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads