Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

П'ятигори (Білоцерківський район)

Білоцерківський район З Вікіпедії, вільної енциклопедії

П'ятигори (Білоцерківський район)map
Remove ads

П'яти́гори село в Україні, у Тетіївській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Молочна (притока Росі) за 18 км на схід від міста Тетіїв. Населення становить 1 623 особи (станом на 1 липня 2021 р.).

Коротка інформація село П'ятигори, Основні дані ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Вид на П'ятигори 1872-1874 р. мал. Napoleon Orda. /вид зі сторини в'їзду з м.Тетіїв/ Річка Молочна, Успенський храм

Дата заснування села Триножина, спадкового володіння українського панського роду 15-16 ст. Красносельських, невідома. В документах уперше згадується 1579 р., коли Юхно і Роман Красносельські діляться панськими маєтками - Криківцями, Триножином і Ольбачевом.

Четверо синів Юхна Краснопольського через часті татарські напади змушені у 1596 році продати свої спустошені володіння могутньому князеві Янушеві Острозькому.

Він перейменував Триножин на П'ятигори Пустинні, збудував тут укріплення для захисту від татар. Після купівлі Острозьким ще й Тетієва ці маєтки, названі Тетіївщиною, увійшли до Острозької ординації. 1620 року вся ординація-майорат перейшла до поріднених з Острозькими князів Заславських.

У роки Хмельниччини П'ятигори з 1649 р. були сотенним містечком Білоцерківського полку. Давні укріплення козаки зміцнили валом і ровом. 1655р. поблизу містечка, на так званому Дрижиполі, відбулася велика битва військ Б. Хмельницького й В. Шереметєва з польським військом і татарами, наскільки запекла, що за словами літописця, "трупом жілнірським козаки отаборились, бо не тилко вдень, але й уночі билися рукопаш". За три дні гетьман вивів уперед гармати і піхоту й почав наступ на польський табір. Зазнавши великих втрат, поляки з татарами відступили.

Згодом власниками П'ятигір були Сангушки, Ледуховські, Островські.

В роки Коліївщини під П'ятигорами відбувся бій гайдамаків з російським загоном підполковника Бринка. Після придушення повстання в містечку проводили масові страти гайдамаків.

Після поділу Польщі 1793 р. й захоплення Правобережжя Росією, з 1796 року короткий час П'ятигори були повітовим містом, центром П'ятигірського повіту. Проте вже 1800 року центр повіту було перенесено у місто Тараща і повіт названо Таращанським.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі П'ятигірської волості Таращанського повіту Київської губернії, мешкало 2163 особи, налічувалось 350 дворів, існували православна церква, костел, синагога, єврейський молитовний будинок, лікарня, 4 постоялих двори, 3 постоялих будинки, 35 лавок, 3 кузні, водяний та кінний млини, 2 шкіряних заводи[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 4383 особи (2108 чоловічої статі та 2275 — жіночої), з яких 2915 — православної віри, 1385 — юдейської[4].

Remove ads

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Більше інформації Мова, Відсоток ...

Сучасність

Основними сільгосппідприємствами, що забезпечують мешканців роботою, є СВК «П'ятигори» та П'ятигірський відділок ДП ДГ «Шевченківське». У П'ятигорах добре розвинена соціальна інфраструктура — є 2 корпуси школи, дитячий садок «Горобинонька», будинок культури, амбулаторія, відділення Ощадбанку, пошта, 2 філії Тетіївської бібліотеки.

Пам'ятки

  • Успенська церква (1821 рік, пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 950).
  • П'ятигірський парк (XIX ст., парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення). У парку знаходиться колишня садиба Ліпковських 2 пол. ХІХ ст.
  • Садибний будинок (кін. XIX ст., пам'ятка архітектури місцевого значення).
  • Магазин (кін. XIX ст., пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 94-кв)
  • Пам'ятний знак жертвам Голодомору (пам'ятка історії місцевого значення)
  • Братська могила радянських воїнів і пам'ятник воїнам-односельцям (пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 877)
  • Пам'ятний знак Героям Небесної Сотні (пам'ятка історії місцевого значення)
  • Пам'ятник Герою Радянського Союзу С. Х. Сікорському (пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення)
Remove ads

Відомі люди

В селі народився Сікорський Степан Харитонович (нар.1918 — † 1943) Герой Радянського Союзу.[6]

Похований Марков Микола Анатолійович (1960—2016) — український громадський діяч та волонтер.

Сухенко Юрій Григорович (30 вересня 1951, м. Вишнівець, Тернопільської області, СРСР12 березня 2020 - 69 років) — закінчив П'ятигірську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, український науковець, академік, фахівець у галузі харчової промисловості, доктор технічних наук (1999), професор (2003).

Погорілий Леонід Володимирович — (13 вересня 1934, с. Черепин, Тетіївського району - 26 вересня 2003 - 69 років) — закінчив П'ятигірську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, доктор технічних наук, академік Української академії аграрних наук, Академії інженерних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, член Асоціації сільськогосподарських інженерів США , видатний спеціаліст вітчизняного сільгоспмашинобудування, фундатор системного підходу до методології випробувань сільськогосподарської техніки .

Remove ads

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads