П'єр Рене Делінь

П'єр Рене Делінь (фр. Pierre Rene, Viscount Deligne; нар. 3 жовтня 1944, Брюссель, Бельгія) — бельгійський математик. Знаменитий роботами з доведенням гіпотез Вейля в 1973 році, за які отримав Абелівську премію 2013 року.

П'єр Рене Делінь
фр. Pierre Rene, Viscount Deligne
П'єр Рене Делінь у Прінстоні, 2005 П'єр Рене Делінь у Прінстоні, 2005
Народився	3 жовтня 1944(1944-10-03) (81 рік) Брюссель, Бельгія
Країна	Бельгія
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Universite Libre de Bruxelles
Галузь	математика
Заклад	Інститут перспективних досліджень[1] Інститут вищих наукових досліджень[1]
Науковий керівник	Александр Гротендік
Аспіранти, докторанти	Міхаель Рапопортd Lê Dũng Trángd[2] Miles Reidd[2]
Членство	Шведська королівська академія наук Французька академія наук Норвезька академія наук Національна академія дей-Лінчей Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	Премія Крафорда (1988) Премія Бальцана (2004) Премія Вольфа (2008) Абелівська премія (2013)
Особ. сторінка	math.ias.edu/people/faculty/deligne
Висловлювання у Вікіцитатах  П'єр Рене Делінь у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Брюсселі, вчився в Universite Libre de Bruxelles.

Після захисту докторської дисертації під керівництвом Александра Гротендіка П'єр Делінь працював разом з ним в Інституті вищих наукових досліджень (IHES) під Парижем, спочатку — над узагальненням основної теореми Зариського. В 1968 році працював з Жаном-П'єром Серром. Найвідомішою роботою Деліня є доказ третьої (і останньої) гіпотези Вейля.

З 1970 по 1984, працюючи в США в Інституті перспективних досліджень (Принстон, штат Нью-Джерсі), Делінь залишався постійним співробітником IHES. Тут він виконав свої найважливіші роботи, що лежать поза алгебраїчною геометрією.

У 2006 бельгійський король ввів його у дворянство, зробивши віконтом.

П'єр Делінь є іноземним членом Французької академії наук (1978), Національної академії наук США (2007), Шведської королівської академії наук (2009).

Нагороди

• 1978 — Філдсівська премія
• 1988 — Премія Крафорда від Шведської королівської академії наук
• 2004 — Премія Бальцана
• 2008 — Премія Вольфа з математики
• 2013 — Абелівська премія