Радехівський район

Радехівський район — колишній район України на північному сході Львівської області.

Радехівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Львівської області
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Львівської області
Код КОАТУУ:	4623900000
Утворений:	1965 року
Населення:	▼ 47 119 (на 1.01.2019)
Площа:	1144 км²
Густота:	41.2 осіб/км²
Тел. код:	+380-3255
Поштові індекси:	80200-80271
Населені пункти та ради
Районний центр:	Радехів
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	31
Міста:	1
Смт:	1
Села:	69
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Радехівська районна державна адміністрація Радехівська районна рада
Адреса:	80200, Львівська обл., Радехівський р-н, м. Радехів, пр. Відродження, 3
Мапа
Радехівський район у Вікісховищі

Географія

Район розташований у північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області, а також з м. Червоноград. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.

Сокальський район		Волинська область (Горохівський район)
Червоноград
Кам'янка-Бузький район	Буський район	Бродівський район

Площа району становила 1144 км².

Територію району перетинають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.

Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою.

Ґрунти перегнійно-карбонатні. У долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.

Пам'ятки природи

• Заповідне урочище «Грицеволя», Лопатинське лісництво
• Загальнозоологічний заказник «Пукачів», Радехівське лісництво
• Заповідне урочище «Топорів», Нивицьке лісництво
• Лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», Лопатинське лісництво
• Група із 22 столітніх ясенів у м. Радехові, вул. Витківська

Історія

Нинішня територія Радехівського району у XII столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.

Архітектурна композиція на в'їзді до району. 2009 рік.

У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.

У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.

У другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився з дочкою Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.

На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.

З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках XIX століття.

17 січня 1940 року утворено Радехівський район зі ґмін Радехівського повіту: міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радехів, Стоянів, Холоїв і Новий Витків.

13 вересня 1940 р. до складу Радехівського району передано східну частину Шевченківського району з селами Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Розжалів та Яструбичі.^[1].

У 1962 році до складу району увійшов Лопатинський район.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.^[2]

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Радехівського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Радехівській районній раді. Адміністративний центр — місто Радехів^[3].

Економіка

На території району нараховується 36 сільськогосподарських підприємств, 59 фермерських господарств. Виробничий напрямок господарств тваринницько-буряківничий з розвинутим зерновим господарством.

На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші із них:

• ТзОВ «Радехів-цукор»,
• ЗАТ «Галичина»,
• Вузлівський та Лопатинський спиртзаводи,
• Стоянівський та Лопатинський торфобрикетні заводи,
• ДП Радехівське лісомисливське господарство.
• ТзОВ «Мебель-сервіс»
• Барс ЛТД

У районі зареєстровано понад 150 суб'єктів малого підприємництва.

Транспорт

Відомий вкрай поганим станом навіть центральних доріг (зокрема, Н17) станом на 2010-і роки. В 2015-16рр. дорогу Н17 відремонтували. Зокрема, відтинок колись дороги Т 1410 Червоноград — Радехів назвали «Чеченська дорога».^[4] Часто через це відбуваються акції протесту.^[5][6][7]

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[8]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	24 788	5346	3891	7414	5176	2784	177
Жінки	27 647	5167	3551	7261	6050	5103	515
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 177  85 + 515  222  80-84 567  471  75-79 1272  958  70-74 1568  1133  65-69 1696  1222  60-64 1733  976  55-59 1258  1352  50-54 1464  1626  45-49 1595  2013  40-44 2017  1799  35-39 1772  1888  30-34 1681  1714  25-29 1791  1892  20-24 1690  1999  15-20 1861  2084  10-14 1973  1847  5-9 1741  1415  0-4 1453

Національний склад району станом на 2001 р.:^[9]

національність	кількість осіб	%
українці	52 112	99,38
росіяни	218	0,42
білоруси	26	0,05
поляки	22	0,04
молдовани	13	0,02
інші	47	0,09
не вказали	1	…
всього	52 439	100

Пам'ятки

Докладніше: Пам'ятки історії Радехівського району, Пам'ятки архітектури Радехівського району та Пам'ятки монументального мистецтва Радехівського району

Пам'ятки архітектури

• 
  c.Павлів, Філіальний костел (1914)
• 
  с.Йосипівка. костел (1846)

• Церква Покрова Богородиці з дзвіницею (1724 р.), дерев'яна; с. Вузлове
• Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1772 р.), смт. Лопатин
• Церква з каплицею, с. Нестаничі
• Церква Преображення Господнього (1738 р.), дерев'яна; с. Новий Витків (район «Старий Витків»)
• Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1738 р.), дерев'яна; с. Оглядів
• Церква Св. Духа (1727 р.) з дзвіницею (1786 р.), дерев'яна; с. Полове
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1700 р.), дерев'яна; с. Радванці
• Церква Симеона Стовпника (1700 р.), с. Сушно
• Церква Пресвятої Трійці (1760 р.) з дзвіницею (1721 р.), дерев'яна; с. Трійця
• Костели в селах Сушно, Стоянів, Йосипівка

Відомі люди

• У 1838 році в селі Нестаничах жив і служив парохом Маркіян Шашкевич — видатний український поет, демократ і просвітитель. Він був найдіяльнішим учасником «Руської трійці».
• Впродовж 1846–1848 рр. у Нестаничах жив Іван Вагилевич — побратим М. Шашкевича.
• У Новому Виткові народився оперний співак світової слави Олександр Мишуга. Мишуга займався педагогічною діяльністю, створив свою вокальну школу. Похований у рідному селі.
• Село Барилів, що на Радехівщині — батьківщина головнокомандувача Української Галицької Армії Мирона Тарнавського.
• Вихідцем із села Кривого є Степан Мудрик — один з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери, член центрального проводу ОУН в діаспорі.
• Вихідцем із Немилова був Степан Смаль-Стоцький. Він був професором Чернівецького університету. В 1917 році став головою бойової управи січових стрільців, потім послом ЗУНР у Празі.
• В 1885–1886 роках у Руденку вчителювала Уляна Кравченко — українська письменниця.
• Село Оглядів — місце народження Осипа Васильовича Турянського. Син бідного теслі закінчив Віденський університет, став високоосвіченою людиною. Автор повісті «Поза межами болю», роману «Син землі», комедії «Раби». В цьому селі неодноразово бував майбутній керівник УПА Р. Шухевич з родини священика Березинського.
• У роки своєї юності в містечку Лопатині жила українська художниця Олена Кульчицька.
• В Оглядові народився син головного командира УПА, Герой України Юрій Шухевич.