Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Радехівський район
район у Львівській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Радехівський район — колишній район України на північному сході Львівської області.
Remove ads
Географія
Узагальнити
Перспектива
Район розташований у північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області, а також з м. Червоноград. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.
Сокальський район | Волинська область (Горохівський район) | |
Червоноград | ![]() |
|
Кам'янка-Бузький район | Буський район | Бродівський район |
Площа району становила 1144 км².
Територію району перетинають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.
Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою.
Ґрунти перегнійно-карбонатні. У долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.
Пам'ятки природи
- Заповідне урочище «Грицеволя», Лопатинське лісництво
- Загальнозоологічний заказник «Пукачів», Радехівське лісництво
- Заповідне урочище «Топорів», Нивицьке лісництво
- Лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», Лопатинське лісництво
- Група із 22 столітніх ясенів у м. Радехові, вул. Витківська
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Нинішня територія Радехівського району у XII столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.

У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.
У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.
У другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився з дочкою Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.
На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.
З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках XIX століття.
17 січня 1940 року утворено Радехівський район зі ґмін Радехівського повіту: міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радехів, Стоянів, Холоїв і Новий Витків.
13 вересня 1940 р. до складу Радехівського району передано східну частину Шевченківського району з селами Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Розжалів та Яструбичі.[1].
У 1962 році до складу району увійшов Лопатинський район.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.[2]
Remove ads
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Радехівській районній раді. Адміністративний центр — місто Радехів[3].
Економіка
На території району нараховується 36 сільськогосподарських підприємств, 59 фермерських господарств. Виробничий напрямок господарств тваринницько-буряківничий з розвинутим зерновим господарством.
На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші із них:
- ТзОВ «Радехів-цукор»,
- ЗАТ «Галичина»,
- Вузлівський та Лопатинський спиртзаводи,
- Стоянівський та Лопатинський торфобрикетні заводи,
- ДП Радехівське лісомисливське господарство.
- ТзОВ «Мебель-сервіс»
- Барс ЛТД
У районі зареєстровано понад 150 суб'єктів малого підприємництва.
Remove ads
Транспорт
Відомий вкрай поганим станом навіть центральних доріг (зокрема, Н17) станом на 2010-і роки. В 2015-16рр. дорогу Н17 відремонтували. Зокрема, відтинок колись дороги Т 1410 Червоноград — Радехів назвали «Чеченська дорога».[4] Часто через це відбуваються акції протесту.[5][6][7]
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]:
Національний склад району станом на 2001 р.:[9]
Remove ads
Пам'ятки
Пам'ятки архітектури
- c.Павлів, Філіальний костел (1914)
- с.Йосипівка. костел (1846)
- Церква Покрова Богородиці з дзвіницею (1724 р.), дерев'яна; с. Вузлове
- Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1772 р.), смт. Лопатин
- Церква з каплицею, с. Нестаничі
- Церква Преображення Господнього (1738 р.), дерев'яна; с. Новий Витків (район «Старий Витків»)
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1738 р.), дерев'яна; с. Оглядів
- Церква Св. Духа (1727 р.) з дзвіницею (1786 р.), дерев'яна; с. Полове
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1700 р.), дерев'яна; с. Радванці
- Церква Симеона Стовпника (1700 р.), с. Сушно
- Церква Пресвятої Трійці (1760 р.) з дзвіницею (1721 р.), дерев'яна; с. Трійця
- Костели в селах Сушно, Стоянів, Йосипівка
Remove ads
Відомі люди
- У 1838 році в селі Нестаничах жив і служив парохом Маркіян Шашкевич — видатний український поет, демократ і просвітитель. Він був найдіяльнішим учасником «Руської трійці».
- Впродовж 1846–1848 рр. у Нестаничах жив Іван Вагилевич — побратим М. Шашкевича.
- У Новому Виткові народився оперний співак світової слави Олександр Мишуга. Мишуга займався педагогічною діяльністю, створив свою вокальну школу. Похований у рідному селі.
- Село Барилів, що на Радехівщині — батьківщина головнокомандувача Української Галицької Армії Мирона Тарнавського.
- Вихідцем із села Кривого є Степан Мудрик — один з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери, член центрального проводу ОУН в діаспорі.
- Вихідцем із Немилова був Степан Смаль-Стоцький. Він був професором Чернівецького університету. В 1917 році став головою бойової управи січових стрільців, потім послом ЗУНР у Празі.
- В 1885–1886 роках у Руденку вчителювала Уляна Кравченко — українська письменниця.
- Село Оглядів — місце народження Осипа Васильовича Турянського. Син бідного теслі закінчив Віденський університет, став високоосвіченою людиною. Автор повісті «Поза межами болю», роману «Син землі», комедії «Раби». В цьому селі неодноразово бував майбутній керівник УПА Р. Шухевич з родини священика Березинського.
- У роки своєї юності в містечку Лопатині жила українська художниця Олена Кульчицька.
- В Оглядові народився син головного командира УПА, Герой України Юрій Шухевич.
Remove ads
Примітки
Посилання
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads