Райнер Кунце

Райнер Кунце (нім. Reiner Kunze; нар. 16 серпня 1933, Ельсніц) — німецький письменник, перекладач літератури, дисидент НДР.

Райнер Кунце
нім. Reiner Kunze
Народився	16 серпня 1933(1933-08-16)[1][2][…] (92 роки)  Ельсніц, Рудні Гори, Саксонія, Німецький Райх[1]
Країна	Німеччина  НДР
Діяльність	мовознавець, письменник, поет, перекладач, кінорежисер, сценарист, Czech–German translator, Slovak–German translator
Alma mater	Лейпцизький університет
Знання мов	німецька[3][4]
Членство	Саксонська академія мистецтвd, Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв
Жанр	поезія і проза
Партія	Соціалістична єдина партія Німеччини
Автограф
Нагороди	Премія Георга Бюхнера (1977) премія Ганса і Софі Шолль (1981) премія Ганса-Мартіна Шлеєраd (1990) America Award in Literatured (2013) Премія Андреаса Грифіусаd (1977) Велика літературна премія Баварської академії витончених мистецтвd (1973) Літературна премія Вайльхаймаd (1997) медаль Робера Шуманаd (2013) South Moravian Region Awardd (2013) Thüringer Literaturpreisd (2009) Friedrich-Hölderlin-Preisd (1999) Баварська кінопреміяd (1979) Franz Josef Strauss Awardd (2015) Kulturpreis der deutschen Freimaurerd (1993) Кільце Лессінгаd (1993) Nikolaus Lenau Awardd (2022) Премія свободи Меммінгер 1525d (2009) Ján Smrek Prized
IMDb	ID 0475360
Сайт	reiner-kunze.com
Медіафайли у Вікісховищі

Навчався за фахом «засоби масової інформації та журналістика» в Лейпцизькому університеті. 1968 року вийшов із керівної партії НДР СЄПН після вторгнення країн комуністичного Варшавського пакту у Чехословаччину задля придушення Празької весни. Вимушений був публікувати свою творчість під різними псевдонімами. 1976 року в Західній Німеччині вийшла його найвідоміша книжка «Дивовижні роки» (нім. Die wunderbaren Jahre), яка містила критичне осмислення життя і політики по цей бік Залізної завіси та одержала велике визнання критики. 1977 року режим НДР вигнав його з країни і Кунце переїхав у ФРН. Зараз живе поблизу Пассау у Баварії.

Його творчий доробок складається здебільшого з поезії, хоча він писав і прозу, в тому числі нариси. Відомий також як перекладач чеської поезії та прози.

Доробок

• Die Zukunft sitzt am Tische. 1955 (з Егоном Гюнтером)
• Vögel über dem Tau. Liebesgedichte und Lieder. 1959
• Fragen des lyrischen Schaffens. 1960 (Beiträge zur Gegenwartsliteratur, Issue 18)
• Widmungen. 1963
• Die guten Sitten. 1964 (з Гайнцем Кноблохом)
• Sensible Wege. 1969
• Der Löwe Leopold, fast Märchen, fast Geschichten. 1970
• Zimmerlautstärke. 1972
• Briefe mit blauem Siegel. 1973
• Die Wunderbaren Jahre. 1976
• The Tale of Dis. 1976
• Die Wunderbaren Jahre. 1979 [кіносценарій]
• Auf eigene Hoffnung. 1981
• Gespräch mit der Amsel. 1984
• Eines Jeden Einziges Leben. 1986
• Zurückgeworfen auf sich Selbst. Interviews (1984–1988), 1989
• Das weiße Gedicht. 1989
• Deckname Lyrik. 1990
• Wohin der Schlaf sich Schlafen Legt. 1991
• Am Sonnenhang, Tagebuch eines Jahres. 1993
• Steine und Lieder: Namibische Notizen und Fotos. 1996
• Ein Tag auf Dieser Erde. 1998
• Nocturne in E. 2001 (з Андреасом Фельгером)
• Die Aura der Wörter. 2002
• Der Kuß der Koi. 2002
• Wo wir zu Hause das Salz haben. 2003
• Bleibt Nur Die Eigne Stirn. 2005
• Lindennacht. 2007