Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Рало

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Рало
Remove ads

Ра́ло, ора́ло (від прасл. *ordlo, пов'язаного з *orati — «орати») — примітивне знаряддя для оранки землі[1], найпростіший плуг. За походженням являє собою вдосконалення мотики.

Thumb
Будова рала з полозом: A гряділь і полоз, B руків'я, C нарольник, D — дерев'яний клин

Свідчення існування рала датуються VI тисячоліттям до нашої ери. Металеві лемеші з'являються близько 2300 р. до н. е. в Ассирії і Єгипті 3-ї династії. У Європі найраніше дерев'яне рало датується 2300—2000 рр. до н. е., але найраніші графіті з його зображенням належать до періоду 3500—3000 рр. до н. е.[2]

Thumb
Схема найпростішого одноручного рала: 1) ярмо, 2) війце, дишло, 3) гряділь, 4) кописть, 5) леміш
Remove ads

Види

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Давній єгиптянин із ралом, малюнок із поховальної камери Сеннеджема[en]
Thumb
Оранка ралом на волах. Мадх'я-Прадеш, Індія
Thumb
Нарольник-«башмак»

Розрізняють кілька видів рала[3]. Залежно від використання виділяють рала для звичайної оранки і рала із загнутим лемешем для оранки цілини і пару.

Залежно від конструкції можна виділити два основні типи рала: з копистю і з полозом[4].

Рала з копистю
  • Найпростіше рало — складається з дугоподібно вигнутого гряділя і вставленого на його задньому кінці кілка, загостреного у формі наконечника списа (кописть + руків'я). Пізніше простий кілок був замінений окремими копистю і руків'ям[4][5].
  • Корпусне рало — складається з гряділя, вставленого в товстішу кописть (корпус), що нахилена назад і звужується знизу догори, утворюючи руків'я. Вживалося в Середземномор'ї, Іспанії, Тунісі, Греції, Туреччині, Сирії, Лівані, Ефіопії, Ірані, Східній Індії та Суматрі. Варіант із ширшою копистю (Португалія, Західна Іспанія, Балкани, Індія, Шрі-Ланка, Малайзія, Таїланд, Японія, більша частина Латинської Америки) був міцнішим і важчим, уможливлював глибоку оранку (на ґрунтах з достатнім зволоженням). Таке рало зазвичай споряджалося гніздовим лемешем, що міг бути розширеним у боки чи мати зазубрені крила (Балкани, Марокко, Португалія, Іспанія) для кращого перемішування ґрунту і зрізання бур'янів. Коротша частина корпусу була повернута донизу і ковзала по борозні, потім поступово розвинулася в горизонтальний полоз.
  • Гакувате рало мало поширення в Північній Європі. Складалося з гакоподібно вигнутого гряділя, нижній кінець якого слугував лемешем, і з закріпленим на ним руків'ям[6].
Рало з полозом

Рало з полозом складається з плоского полоза, у який вставлені гряділь і руків'я-чепіга. У передній частині полоза кріпиться леміш. Вживання такого типу рала в Стародавній Греції засвідчене Гесіодом[7][4][8].

  • Трикутне рало має горизонтальний корпус-полоз, у якому закріплені гряділь і руків'я. Вони взаємно перехрещуються, утворюючи трикутник в основі.
  • Чотирикутне рало має горизонтальний корпус-полоз, з'єднаний з прямим, майже паралельним йому гряділем руків'ям і стовбою.
Remove ads

Українське рало

У Словарі української мови Б. Д. Грінченка рало описується як знаряддя для розбивання грудок зораної плугом землі. Воно складалось з таких елементів: жертки чи гридки — довгої жердини (гряділя, дишла, війя), на одному кінці якої кріпилося ярмо, на другому укріплялася кописть — великі зубці, загострені кілки; жертка і кописть з'єднувалися сто́вбами — дощечками, що проходили в отвори обох деталей; окрім того, між копистю та жерткою вставлялася жабка — розпірка з твердого дерева; на кінці жертки була ручка для управління; на кінці зубців кописті могли надівати наральники, нарольники — металеві лемеші[9].

Remove ads

У культурі

  • Існує зворот «перекувати мечі на рала» — роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів. Він походить від цитати з Ветхого Заповіту (Ісайя, 2:4): «І судитиме [слово боже] народи, й каратиме багато племен; і перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи; не здійме меча народ на народ і не будуть більше воювати»[10].

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads