Рамалью Ортіган

Жузе́ Ду́арте Рама́лью Ортіга́н (порт. José Duarte Ramalho Ortigão, МФА: [ʒuˈzɛ ˈðwaɾtɨ ʁɐˈmaʎu oɾtiˈɣɐ̃w]; 24 жовтня 1836 — 27 вересня 1915) — португальський письменник кінця ХІХ століття — початку ХХ століття.

Рамалью Ортіган
порт. José Duarte Ramalho Ortigão
Псевдо	Joăo Ribaixo[1]
Народився	24 жовтня 1836(1836-10-24)[2][3]  Порту, Порту, Португалія[2]
Помер	27 вересня 1915(1915-09-27)[2][4] (78 років)  Лісабон, Португалія[2]
Країна	Португалія  Португальське королівство
Діяльність	перекладач, журналіст, письменник
Знання мов	португальська[5]
Magnum opus	As Farpasd
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Дитячі роки Рамалью Ортіган провів з бабусею по матері в Порту.

Скульптура Рамальо Ортігана в парку Кордоарія, Порту.

Вивчав право в Коїмбрському університеті, але не закінчив навчання.

Після повернення до рідного міста викладав французьку мову в коледжі, яким керував його батько. Серед його учнів був Еса де Кейрош.

Починаючи від 1862 року присвятив себе журналістиці і став літературним оглядачем у Diário do Porto, а також співпрацював у декількох літературних часописах.

У цей період домінуючою тенденцією в португальській літературі був романтизм, провідниками якого були визначні майстри словесності, зокрема Камілу Каштелу Бранку та Антоніу Аугусту Суаріш де Пассос, які вплинули на Ортігана.

У 1870-х роках група студентів з Коїмбри почала просувати нові ідеї на противагу романтизму. Ця група зрештою прибрала ім'я покоління 70-х, і ця течія стала дуже впливовою і визначальною для португальської літератури. Будучи прихильником романтизму, Ортіган долучився до боротьби з ними і навіть бився на дуелі з Антеро де Кенталем.

Попри таке перше протистояння, згодом він потоваришував з деякими членами групи. Саме в цей період він написав «Таємницю дороги Сінтри» і створив сатиричний журнал As Farpas, причому обидва проекти у співпраці з Еса ді Кейрошом.

Коли Кейрош став дипломатом, спочатку на Кубі, Ортіган продовжував займатись журналом As Farpas самотужки.

Ортіган також працював перекладачем. У 1874 році він перекладав з англійської на португальську сатиричний роман «Дитина Гінкса» Едварда Дженкінса.

Рамальо Ортіган помер у Лісабоні 27 вересня 1915 року.

Бібліографія

• Literatura de Hoje (1866).
• Em Paris (1868).
• Contos Côr de Rosa (1869).
• O Mistério da Estrada de Sintra (у співпраці з Ж.-М.Еса ді Кейрошем, 1870).
• Biographia de Emilia Adelaide Pimentel (1871).
• As Farpas (у співпраці з Ж.-М.Еса ді Кейрошем, 1871–72).
• As Farpas (1871–1882).
• Banhos de Caldas e Águas Minerais (1875).
• As Praias de Portugal (1876).
• Notas de Viagem (1878).
• A Instrucção Secundária na Câmara dos Senhores Deputados (1883).
• A Holanda (1883).
• John Bull (1887).
• O Culto da Arte em Portugal (1896).
• Últimas Farpas (1914).

Посмертно

• As Farpas Esquecidas (1946–47).

Переклади

• Hygiene da Alma ЕрнстаБ барона фон Фойхтерслебена (Ernst, Baron von Feuchtersleben) (1873).
• Ginx's Baby, o Engeitado: seu Nascimento e Mais Desastres Едварда Дженкінса (1874).
• O Marquez de Villemer Жорж Санда (1905).