Рахлін Натан Григорович

Ната́н Григо́рович Ра́хлін (28 грудня 1905 (10 січня 1906)(19060110), Сновськ — 28 червня 1979, Казань) — український диригент. Заслужений артист Української РСР (23.11.1939), Народний артист Української РСР (1947), Народний артист СРСР (1948).

Натан Григорович Рахлін
Зображення
Основна інформація
Дата народження	28 грудня 1905 (10 січня 1906)(1906-01-10)
Місце народження	місто Сновськ, Городнянський повіт Чернігівська губернія Російська імперія
Дата смерті	28 червня 1979(1979-06-28) (73 роки)
Місце смерті	Казань
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Професія	диригент, педагог
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Вчителі	Бердяєв Валеріан Валеріанович
Відомі учні	Куценко Віталій Данилович
Інструменти	скрипка, труба і тромбон
Жанри	класична музика
Партія	КПРС
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Лейбли	Мелодія і Le Chant du Monded
Нагороди
Діти	Рахліна Леонора Натанівна
Файли у Вікісховищі

Біографічні дані

Народився 28 грудня 1905 (10 січня 1906) року на станції Сновськ (нині місто Сновськ Чернігівської області) в музично обдарованій бідній єврейській сім'ї. У 1923—1927 роках навчався в Київській консерваторії, 1930 року закінчив диригентський факультет Музично-драматичного інституту імені Лисенка в Києві.

Був диригентом симфонічних оркестрів у Харкові, Києві, Москві та Казані. У 1932—1934 роках — диригент симфонічного оркестру Харківського радіокомітету. У 1934-35 рр. працював у Куйбишеві, у 1935-37 рр. — у Донецьку. У 1937—1941 і 1945—1962 роках — головний диригент та художній керівник Державного симфонічного оркестру УРСР у Києві, у 1941—1945 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру СРСР (Москва).

1966 року за активної участі Рахліна створено Симфонічний оркестр Татарської АРСР (Казань), яким Натан Григорович керував до останніх днів життя.

У 1938—1966 роках (із перервою) викладав у Київській консерваторії (від 1946 — професор). У 1967—1979 роках — професор Казанської консерваторії.

Був членом КПРС (від 1947).

Могила Натана Рахліна

Помер 28 червня 1979 року в Казані. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість

Чимало творів українських композиторів були виконані вперше під диригентурою Рахліна: третя симфонія Бориса Лятошинського, «Героїчна увертюра» Віктора Косенка, твори Вадима Гомоляки, Георгія Майбороди, Льва Колодуба та ін.

Визначався досконалою диригентською технікою, що дозволяла йому досягти високого музичного рівня в роботі з оркестром за мінімуму репетицій. Артист експресивного напрямку, Н. Рахлін славився своїми інтерпретаціями великих полотен Бетховена та Чайковського, симфоній Дворжака, симфонічних поем Ліста.

Звання, премії, нагороди

• 1938 — лауреат першого Всесоюзного конкурсу диригентів (друга премія).
• 23.11.1939 — заслужений артист Української РСР
• 1947 — народний артист Української РСР
• 1948 — народний артист СРСР.
• 1952 — Сталінська премія.
• Нагороджено орденом Леніна, двома іншими орденами, медалями.

Родина

Донька видатного диригента, Леонора Рахліна (1934—2006) — видатний краєзнавець та мистецтвознавець.

Вшанування пам'яті

У місті Чернігів 8 лютого 2024 року вулицю 8 Березня перейменували на вулицю Натана Рахліна.^[1]

Дитяча музична школа у Сновську носить ім'я Натана Рахліна.

Джерела та література

• Швидкий В. П. Рахлін Натан Григорович [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 141. — ISBN 978-966-00-1290-5.