Раєвський Микола Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Раєвський.

Мико́ла Олексі́йович Рає́вський (рос. Николай Алексеевич Раевский; * 30 червня (12 липня за новим стилем) 1894, Витегра Олонецької губернії, нині Вологодської області Росії — † грудень 1988, Алма-Ата, нині Алмати, Казахстан) — російський письменник, дослідник творчості Олександра Пушкіна.

Раєвський Микола Олексійович
Народився	1894[1]  Витегра, Lodeinopolsky districtd, Ленінградська область
Помер	1988[1]  Алмати, Казахська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	письменник, літературознавець, літературознавець
Галузь	література[2], літературознавство[2] і мемуарна літератураd[2]
Alma mater	Карлів університет
Знання мов	російська[2]

Біографія

Микола Раєвський народився у повітовому місті Витегра, де його батько служив судовим слідчим.

Коли Миколі було два роки, сім'я переїхала на залізничну станцію Мала Вишера (неподалік від Петербурга) — за новим місцем служби батька. 1902 року Раєвські знову переїхали, цього разу в Подільську губернію. Батько — Олексій Сергійович Раєвський — був членом Кам'янець-Подільського окружного суду ^[3]. Мешкали Раєвські на вулиці Московській (нині Огієнка) в будинку Любінської ^[4].

1913 року Микола Раєвський із золотою медаллю закінчив Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію ^[5] і вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Добровільно покинув університет і вступив до Михайлівського артилерійського училища.

Учасник Першої світової війни. Бойове хрещення відбулося під час Брусиловського прориву.

Від 1918 року в рядах Білої гвардії. Жив в еміграції.

13 травня 1945 року заарештовано радянською владою. Засуджено до 5 років виправно-трудових таборів.

Від 1961 жив в Алма-Аті.

Автор книг «Якщо заговорять портрети», «Портрети заговорили» (шість видань: 1974—1980), повістей «Джафар і Джахан», «Останнє кохання Пушкіна».