Редько Анатолій Петрович

Анатолій Петрович Редько (рос. Анатолий Петрович Редько; 6 листопада 1926 —1990) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (03.11.1983)^[1].

Редько Анатолій Петрович
рос. Редько Анатолий Петрович
Народження	6 листопада 1926(1926-11-06) радгосп ім. Сталіна, Армавірський округ, Північнокавказький край, РРФСР, СРСР
Смерть	1990(1990) Рязань, Рязанська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Роки служби	1943—1990
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	СВВАКУ РВВАІУ
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Редько.

Життєпис

Народився в селищі радгоспу імені Сталіна, нині Новокубанського району Краснодарського краю Росії.

До лав РСЧА призваний Павловським РВК Краснодарського краю 22 квітня 1943 року. військову службу проходив на посадах: квітень — липень 1943 року — командир мінометної обслуги 83-го запасного стрілецького полку 28-ї запасної стрілецької бригади Північно-Кавказького фронту; з липня 1943 по січень 1944 року — завідувач складу технічного майна — шофер 20-го окремого прожекторного батальйону Донського фронту; з січня 1944 року й до кінця війни — командир транспортного відділення — шофер 546-го зенітно-артилерійського полку 82-ї дивізії ППО 1-го Білоруського фронту, молодший сержант.

Після закінчення війни продовжив військову службу: до серпня 1945 року — на попередній посаді.

Обіймав посади начальника Самаркандського вищого військового автомобільного командного училища і начальника Рязанського вищого військового автомобільного інженерного училища (03.1984 — 06.1990).

У 1976 році присвоєно військове звання генерал-майор, а у 1983 році — генерал-лейтенант.

5 червня 1990 року генерал-лейтенант А. П. Редько вийшов у запас. Мешкав у Рязані, де й помер.

Нагороди

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, двома Червоної Зірки, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня і медалями.