Режис Варньє

Режи́с Варньє́ (фр. Régis Wargnier; нар. 18 квітня 1948, Мец, Мозель, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, актор і продюсер. Лауреат та номінант низки професійних та фестивальних кінонагород, кавалер Ордена почесного легіону (2014).

Режис Варньє
фр. Régis Wargnier
Р. Варньє на церемонії Премії «Люм'єр» у 2012 р.
член Економічної, соціальної та енвіроментальної ради Франціїd
Дата народження	18 квітня 1948(1948-04-18) (77 років)
Місце народження	Мец, Мозель, Франція
Громадянство	Франція
Професія	кінорежисер, сценарист, актор, продюсер
Alma mater	Lycée Saint-Louis-de-Gonzagued і Saint-Jean de Passyd
Роки активності	1986—наш час
Член у	Академія красних мистецтв Франції
IMDb	ID 0912224
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Сезар (1987) • Оскар (1993)

Біографія

Режис Варньє народився 18 квітня 1948 року в місті Мец, що в департаменті Мозель у Франції. Вивчав класичну літературу, але залишив це заняття заради кіно. У 1972 році Варньє почав свою кар'єру як режисер другої групи «Жінка у блакитному» Мішеля Девіля. Працював асистентом Клода Шаброля у фільмі «Дивовижне десятиліття» (1972), потім був асистентом оператора на зйомках «Пустелі Тартар», Валеріо Дзурліні (1977), асистентом режисера у Франсіса Жиро, Фолькера Шльондорфа, Маргарете фон Тротта, Елі Шуракі, Олександра Аркаді.

Як режисер Режис Варньє дебютував у 1986 році з фільмом «Жінка мого життя» з Джейн Біркін і Крістофом Малавуа в головних ролях. Фільм здобув «Сезара» за найкращий дебютний фільм.

Фільм Режиса Варньє «Індокитай» 1992 року отримав міжнародне визнання і приніс режисерові «Оскар» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою»^[1] і п'ять кінопремій «Сезар» з 12-ти номінацій, у тому числі один для Катрін Денев, як найкращій акторці і Домінік Блан, як найкращій акторці другого плану. У 1995 році Варньє зняв стрічку «Французька жінка» з Еммануель Беар, Данієлем Отеєм і Жаном-Клодом Бріалі.

У 1999 Режис Варньє поставив фільм «Схід — Захід» про часи сталінізму кінця 1940-х, з Сандрін Боннер, Олегом Меншиковим в головних ролях. Стрічку, основна дія якого відбувається в повоєнному Києві, було створено у копродукції чотирьох країн: Франції, України, Болгарії і Росії. Вона брала участь в офіційних програмах низки найбільших міжнародних кінофестивалів, у тому числі в Локарно і Торонто.

Наступний фільм Режиса Варньє «Людина людині», поставлений ним у 2005 році за участю Джозефа Файнса та Крістін Скотт Томас, змагався за Золотого ведмедя в головній конкурсній програмі 55-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

4 квітня 2007 року Режиса Варньє було обрано головою Академії мистецтв.

У грудні 2013 року Варньє закінчив зйомки фільму про червоних кхмерів у Камбоджі «Час визнань» за книгою Франсуа Бізо «Портал» (2000). Фільм було представлено на Міжнародному кінофестивалі у Торонто 2014 року^[2].

Фільмографія

Рік		Назва українською	Оригінальна назва	Режисер	Сценарист
1986		Жінка мого життя	La femme de ma vie
1989		Я був власником замку	Je suis le seigneur du château
1992		Індокитай	Indochine
	к/м	Обмін	L'échange
1995		Французька жінка	Une femme française
1995		Люм'єр і компанія	Lumière et compagnie
1999		Схід — Захід	Est — Ouest
2005		Людина людині	Man to Man
2007		Насіння смерті	Pars vite et reviens tard
2009	т/ф	Мила Франція	Douce France
2011		Фінішна пряма	La ligne droite
2014		Час визнань	Le temps des aveux

Визнання

Нагороди та номінації Режиса Варньє[3][4]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
1987	Найкращий дебютний фільм	Жінка мого життя	Перемога
1993	Найкращий фільм	Індокитай	Номінація
	Найкращий режисер		Номінація
2000	Найкращий режисер	Схід — Захід	Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1989	Гран-прі Золотий Г'юго за найкращий художній фільм	Я був власником замку	Номінація
Премія «Гойя»
1993	Найкращий європейський фільм	Індокитай	Перемога
Премія BAFTA
1994	Найкращий фільм не англійською мовою	Індокитай	Номінація
Московський міжнародний кінофестиваль
1995	Срібний Святий Георгій найкращому режисерові	Французька жінка	Перемога
Кінофестиваль у Маямі
2000	Приз глядацьких симпатій	Схід — Захід	Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Палм-Спрінгз
2000	Приз глядацьких симпатій	Схід — Захід	Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Санта-Барбарі
2000	Приз Голос глядачів	Схід — Захід	Перемога
Золота зірка кіно
2000	Найкращий режисер	Схід — Захід	Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2005	Золотий ведмідь	Людина людині	Номінація

Громадська позиція

У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[5]