Рейма Пієтіля

Рейма Пієтіля (фін. Reima Pietilä, 25 серпня 1923(19230825) — 26 серпня 1993) — фінський архітектор, один з представників органічної архітектури. Над більшою частиною проектів він працював разом зі своєю дружиною Райлі (Raili Pietilä, народилася 15 серпня 1926).

Рейма Пієтіля
Ім'я при народженні	фін. Frans Reima Ilmari Pietilä
Народився	25 серпня 1923(1923-08-25)[1][2][…]  Турку, Фінляндія
Помер	26 серпня 1993(1993-08-26)[1][2][3] (70 років)  Гельсінкі, Фінляндія
Країна	Фінляндія
Діяльність	архітектор
Alma mater	Гельсінкський політехнічний інститутd
Науковий ступінь	архітектор (1953)
Знання мов	фінська
Magnum opus	Церква Калева
Посада	професор
Брати, сестри	Тууліккі Пієтіляd
У шлюбі з	Raili Pietiläd
Нагороди	орден Хреста Свободи
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Реймі Пієтіля народився в 1923 році в Турку. Його старшою сестрою була художниця і графік Тууліккі Пієтіля, одна з творців мумі-тролів.

Першою великою роботою Пієтіля став фінський павільйон на Всесвітній виставці 1958 року в Брюсселі. У 1959 році Пієтіля виграв конкурс на будівництво церкви в Тампере (будівництво закінчене в 1966 році). Церква Калева, монументальна бетонна будова у формі риби (прадавній символ християнства), за рахунок зламаних стін, високих вертикальних вікон і дерев'яної скульптурної композиції біля східного вікна створює усередині особливий простір. Церква Калева стала вододілом в творчості Пієтіля: з цієї миті він узяв курс у бік європейської експресіоністської традиції^[4]. У тому ж 1966 році був завершений студентський клуб «Диполі» в Отаніємі (район Еспоо), яскравий приклад органічної архітектури в творчості Пієтіля. Будівля, яка немов постає з кам'яних брил, стала продовженням природного ландшафту^[5]. З 1967 по 1969 рік Пієтіля побудував першу чергу житлового комплексу Сувікумпу в Тапіолі (район Еспоо), який продовжує традиції органічної архітектури. Комплекс, що складається з трьох груп будівель, вписаний в ландшафт навколо пагорба, а зелені бетонні конструкції і біла штукатурка дозволяють будівлям вписатися в лісові масиви, що оточують їх^[6].

На початку 1970-х Пієтіля майже не мав проектів^[7]. Однією з найвідоміших робіт останніх років стала міська бібліотека Тампере (1978–1986). По визнанню Пієтіля, на проект його надихнули два образи — токуючий глухар і раковина молюска^[8]. У 1987 році в підвалі бібліотеки отримав постійну прописку Музей мумі-тролів.

Фототека

• 
  Церква Калева, Тампере
• 
  Вівтар церкви Калева
• 
  Міська бібліотека Метсо (Тампере)
• 
  Культурний центр в районі Херванта, Тампере

Див. також

• Тампере
• Органічна архітектура