Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Райхскомісаріат Московія
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ра́йхскомісаріат Моско́вія (нім. Reichskommissariat Moskowien) — планований райхскомісаріат у складі Третього Райху на окупованій ним території Радянської Росії у роки Німецько-радянської війни, обмежований з одного боку райхскомісаріатами Остланд і Україна, а з другого — лінією «А—А».
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
 | Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. |
 | Ця стаття наділяє певні ідеї, події чи суперечливі твердження надмірною, невиправданою вагою. |
.svg)
Remove ads
Опис
Столицею (точніше — адміністративним центром) Московії залишалася б Москва, а першим її райхскомісаром призначався Зігфрід Каше[1]. Офіційними мовами нового утворення передбачалося зробити німецьку та російську. Після перемоги Німеччини на території Московії площею приблизно в 2,9 млн кв. км і з населенням у 50-60 млн осіб повинна була виникнути підконтрольна Німеччині Росія. Зі складу райхскомісаріату Московія виключалася частина територій сучасної європейської Росії: Карелія, Кольський півострів і Карельський перешийок передавалися Фінляндії, південноросійські землі (Орловщина, Тамбовщина, Саратов) — Україні, західноросійські землі (Псковщина, Смоленщина) — Остланду.
Remove ads
Політика
Розенберг вважав, що політичною метою операції «Барбаросса» було не тільки абсолютне знищення радянської влади, а й звільнення райху від так званого «Східного кошмару на сторіччя наперед», тобто знищення Російської держави, незалежно від її політичної ідеології[2], оскільки, на думку нацистів, Росія як найбільша слов'янська держава і потенційний призвідник панславізму історично була головним суперником і загрозою для німецьких держав[3]. У меморандумі, направленому Розенбергу в березні 1942 р., нацистський антрополог Отто Рех виступає за ідею "знищення" основного ядра Росії та поділ його на дрібніші та історичні східнослов’янські етноси, що існували в середньовіччі, такі як, наприклад, в'ятичі і сіверяни[3] Навіть білоруський і український етноси, на думку антрополога, вважались «небезпечно великими».[3]
Remove ads
Адміністративний поділ
Узагальнити
Перспектива
Райхскомісаріат поділявся б на 5-8 генеральних округ — ті у свою чергу на повіти і волості на чолі з бургомістрами (див. Локотське самоврядування). На чолі дрібніших адміністративних одиниць стояли старости.
Орієнтовні генеральні округи:
- Москва (нім. Moskau)
- Тула (нім. Tula)[4] крайній південний захід Московії, що межує на заході з Остландом, а на сході з Україною.
- Горький[5] або Нижній Новгород[6] — центральна Московія між В’яткою, Казанню та Москвою (Залісся).
- В’ятка (нім. Wjatka) — північна частина Московії, що прилягає до фінської Карелії і Північного Льодовитого океану.
- Ленінград[5] або Петербург[6] або ж навіть Адольфсбург (нім. Adolfsburg)[7][8] — крайній північний захід Московії, що включає Новгородчину, Тверську область і Вологодчину. За іншою версією, Ленінград передбачалося «зрівняти з землею і передати Фінляндії[1][9].За третьою — Ленінградську область передбачалося перейменувати в Інгерманландію і перетворити на один із центрів німецької колонізації[7].
- Казань[10]
- Уфа, причому створення Урало-Волзької держави в нацистські плани не входило[11].
- Перм — вона б охоплювала весь Урал і Західний Сибір (Свердловськ, Челябінськ, Омськ, Новосибірськ)[12].
Втім, існування генеральних округ Уфа і Перм було під питанням, оскільки вони лежали за межами лінії «А-А»[13]. Генеральна округа Казань (разом з Мордовією і Чувашією) також за деякими версіями могла бути віддана райхскомісаріату Туркестан[7].
Проте означені плани не втілилися в життя завдяки перемозі СРСР і його союзників у Другій світовій війні та розгрому ІІІ Райху.
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads