Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Рей Вікторія Володимирівна
волонтерка російсько-української війни, Сєвєродонецьк (нині Сіверськодонецьк), Луганська область. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ре́й (Ко́нонова) Вікто́рія Володи́мирівна, уроджена Голубнича (5 травня 1972 — 6 січня 2024) — волонтерка російсько-української війни, Сєвєродонецьк (нині Сіверськодонецьк), Луганська область. Засновниця та членкиня правління Громадської організації проти насильства та безкарності у війні «SEMA Ukraine»[1].
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Відома волонтерка та колишня дружина Олександра Кононова, з яким разом допомагали як волонтери підрозділам ЗСУ, які перебували у той час в Луганській області, тісно співпрацювали з підрозділами 128-ї, 30-ї бригади, добровольчими та армійськими частинами, які базувалися на північ від Луганська[2], а також батальйону «Айдар». Так звана «комендатура» в захопленій ОДА не дізналася про співпрацю подружжя з цим українським військовим підрозділом. Інформація про це могла би коштувати фізичного і морального здоров’я, адже батальйон «Айдар» вважався найбільшою загрозою[3]. Під час чергової поїздки на фронт у 2014 році Кононови разом з іншими волонтерами помилково заїхали на ворожий блокпост під Ювілейним[4] (ін. дж. Лутугине[5]). Їх узяли в полон 22 липня, в день звільнення рідного Сєвєродонецька[6]. Тоді Вікторію посадили на шухляду, одягли їй пакет на голову і почали душити, Олександру погрожували пістолетом, а потім били та змушували дивитися на знущання над дружиною[7]. Перші тижні полону її продовжували бити, під час допитів роздягали та катували електрошокером.[5]
19 серпня 2014 року Кононових перевезли до Луганської обласної адміністрації та посадили до підвалу. Подружжя разом пробуло в полоні 98 днів. З них більше 60 - саме при Корнієвському. Вже майже не чіпали, тільки водили на опитування. Все, що відбувалося "на підвалі", відбувалося за наказом Аркадія Корнієвського[8]. Вікторія мала медичну освіту і намагалася психологічного допомагати ув’язненим[3]. Було три етапи їхнього ув’язнення у 2014 році, що загалом тривало більше трьох місяців. В камері було до 16 квадратних метрів, але перебувало в ній десятки осіб. За спогадами Вікторії, доходило інколи до 39 осіб. Згодом жіночу камеру відокремили, однак вихід з неї навіть до коридору комендатура мінімізовувала[3]. Вікторію відправили прибирати в луганській комендатурі. Там вона і побачила синьо-жовтий прапор — великий, гарний, окантований бахромою — лежав біля дверей коменданта Сергія Грачова замість половики, яку шарпали взуттям[5]. Вікторія заховала прапор у підвалі, де перебували полонені[9].
Кононових звільнили під час обміну полоненими. Вікторія випадково зустріла переговорну групу з товариства ветеранів Афганської війни, коли мила підлогу в одній із будівель де тримали полонених[2]. Військові Віктор Муха та Сергій Шонін пообіцяли і справді допомогли. Зокрема Віка попросила афганців звільнити кримську татарку Гайде Різаєву (лауреатку міжнародної премії «Woman 2024»[10]) яка сиділа з чоловіком Кононової в одній камері, та її водія Сергія Захарова[5]. За 10 днів Вікторія та її чоловік вже були вдома[2]. З полону в лігві російських бойовиків в окупованому Луганську[11] волонтерка зуміла вивезти національний прапор України[12] який зараз знаходиться в Національному музеї історії України[9].
Після звільнення з полону в особистому житті Кононових почалися проблеми, їхні шляхи розійшлися, тому вони розлучилися[13].
У грудні 2014 року під час чергової волонтерської поїздки, по дорозі з зони АТО, Вікторія потрапила у ДТП разом з іншими волонтерами, Тарасом Тополею, Сергієм Вусиком (АнтитілА), Русланом Горовим, інцидент стався на трасі Харків - Київ. Четверо волонтерів отримали травми різної тяжкості та були доставлені у хірургічне відділення лікарні у Харківській області, де їм надали медичну допомогу[14].
Про діяльність сім'ї Кононових — волонтерів з Луганщини Руслан Горовий зняв документальний фільм «Укропи Донбасу» («The Ukrainian of Donbas»), який показували в понад тридцяти країнах світу[15].
30 квітня 2016 року волонтерка Вікторія Кононова для підтримки військових АТО, була запрошена на патріотичний квест «Єдине місто – єдина країна» який відбувся в Кременчуці[16]. У грудні того ж року від інфаркту помер кат який знущався над полоненими, враховуючи сім'ю Кононових[17].
У 2018 році Вікторія зустріла молодшого за себе, та тоді ще одруженого майбутнього чоловіка. У 2019 році Віка з іншими жінками засновницями створили об'єднання українських жінок, які постраждали через сексуальне та гендерно-обумовлене насильство (СГОН) внаслідок збройної агресії росії проти України і мають активну громадянську позицію (01.02.2023 державна реєстрація ГО)[18][19]. З 21 року вона боролася за життя, перенесла чимало операцій. 13 березня 2022 року її колишнього чоловіка, Олександра Кононова, вбили російські окупанти у власному будинку. У 2023 році Вікторія вдруге вийшла заміж і взяла прізвище нового чоловіка - Рей[20]. 1 червня 2023 року на своїй сторінці соціальної мережі Facebook вона написала:
 |
скажіть про мене ви. скажіть, поки я тут. |  |
— Вікторія Рей | ||
6 січня 2024 року рак підшлункової переміг[6]. Волонтерка Вікторія Рей так і не побачила вільної, цілісної України про яку мріяла та яку відстоювала з 2014 року[21].
Remove ads
Спочинок
8 січня 2024 року о 12:45 в місті Київ в ритуальному домі «Омега» відбулось прощання з Вікторією, вона знайшла свій останній спочинок серед мальовничого поля в с.Білогородка, Бучанського району на кладовищі Біле, місце 26 ряд 15 ділянка 4а.
Нагороди
За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм — нагороджена Указом Президента України від 27 червня 2015 року № 367, орденом «За мужність» ІІІ ступеню[22].
Звернення на нагородження Вікторії Кононової Орденом «За мужність» подавали громадські організації «Солідарність» та «Трибун»[23].
Посилання
- Фільм Укропи Донбасу (Анонс) Руслан Горовий
- Фільм Укропи Донбасу (Фрагмент) Руслан Горовий
- Фільм Крихка Свобода DocNoteFilms
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads