Реставраціонізм

Реставраціонізм — неоднорідний напрям у християнстві, що виник на ґрунті протестантизму та поділяє частину його підходів, але відкидає вчення про апостольську спадкоємність. Лютеранське вчення про вавилонський полон церкви в добу папства реставраціоністи радикалізують до заперечення присутності церкви в цей період, званий ними Великим відступництвом. Представники реставраційних деномінацій вірили, що ними відновлено християнство у первісному, автентичному вигляді, хоча успішність реставрації в цих деномінаціях сприймалася іншими церквами і групами критично. Вірування реставраціоністів спонукали їхніх адептів повернутися до структури, етики та досвіду первісного християнства, проте такий досвід часто призводив до виходу низки рухів і груп за межі християнської ортодоксії в цілому, і протестантської зокрема. До реставраційних рухів у межах протестантизму відносять такі течії:

Christian Connexion^[en]^[1]^[2]
Учні Христа^[3]^[4]^[5]
Істинна церква Ісуса^[6] та ін.

Іноді до протестантських реставраційних рухів відносять також деякі групи п'ятидесятників (наприклад, Об'єднана міжнародна п'ятидесятницька церква^[7]) і ранній адвентизм^[8]^[9]^[10].

До парахристиянських угрупувань і течій реставраційного походження належать:

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

Реставраціонізм

Історія

Посилання

Примітки

Wikiwand - on