Ре мажор

Ре мажор (D Major, D-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є нота ре^[1]. Гама ре-мажор містить звуки:

Ре мажор

Позначення
Англійською	D Major
Німецькою	D-dur
Пов'язані тональності
Паралельна	сі мінор
Однойменна	ре мінор
Домінанта	Ля мажор
Субдомінанта	Соль мажор
Приключові знаки
Дієзів	2
Бемолів	-
Гама
D, E, F♯, G, A, B, C♯

ре — мі — фа♯ - соль — ля — сі — до♯
D - E - F♯ - G - A - B - C♯.

Паралельна тональність сі мінор, однойменний мінор — ре мінор. Ре мажор має два дієзи біля ключа (фа- і до-дієз).

Найвідоміші твори, написані в цій тональності

• Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
• В. А. Моцарт — Симфонія № 38 «Празька»
• Л. Бетховен — Симфонія № 2,
  Концерт для фортепіано з оркестром № 2,
  Missa Solemnis,
  Соната для фортепіано № 15
• Й. Брамс — Симфонія № 2, Концерт для скрипки з оркестром
• П. І. Чайковський — Концерт для скрипки з оркестром,
  симфонія № 3
• Микола Леонтович - "Дударик"^[2], Літургія Івана Златоустого"^[3].
• Сергій Прокоф'єв — Симфонія № 1 «Класична»
• Mamma mia