Рибний Владислав Геннадійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибний.

Владисла́в Генна́дійович Ри́бний (1992—2024) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Владислав Рибний Рибний Владислав Геннадійович
Сержант
Загальна інформація
Народження	5 березня 1992(1992-03-05) Мелітополь, Запорізька область
Смерть	20 лютого 2024(2024-02-20) (31 рік) Ласточкине, Донецька область
Національність	українець
Псевдо	Риба
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	225 ОШП
Війни / битви	російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Хрест бойових заслуг Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»

Життєпис

Народився 5 березня 1992 року в місті Мелітополь Запорізької області. У 8-річному віці разом з сім'єю переїхали на Київщину. Повну середню освіту здобув у Витачівській загальноосвітній школі. Вступив до професійного ліцею в місті Українка. Відслужив строкову військову службу. Працював на Київському картонно-паперовому комбінаті.

З перших днів повномасштабного вторгнення став до лав ТрО, обороняв місто Суми. Пізніше вже в складі 225-го штурмового батальйону вів бої на Куп'янському та Бахмутському напрямках.

Прикривав відхід української армії з напівоточеної Авдіївки.

Загинув 20 лютого 2024 року в районі села Ласточкине Донецької області^[1].

Похований 12 листопада 2024 року в Обухові.

Нагороди

• Хрест Бойових Заслуг (2025, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[2].
• Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[3].
• Відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».
• Нагрудний знак «Знак пошани».