Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
225-й окремий штурмовий полк (Україна)
штурмовий полк Збройних сил України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
225-й окремий штурмовий полк (225 ОШП) — військове формування Збройних сил України чисельністю в полк.
У березні 2022 року після початку російського вторгнення у Харкові був створений 225-й батальйон 127-ї бригади ТрО. Воював у Харкові, під Бахмутом. Після боїв під Бахмутом перетворений на окремий штурмовий батальйон. Воював під Авдіївкою, Часовим Яром. З серпня 2024 року воював у Курській області як підрозділ прориву. У лютому 2025 року батальйон переформований на 225-й окремий штурмовий полк.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
8 березня 2022 року у складі новоствореної 127-ї бригади територіальної оборони міста Харкова було сформовано 225-й батальйон.[1][2]
Після звільнення Харківщини, частина бригади висунулася на Донеччину і воювала на Бахмутському напрямку.[2][1]
Відвоювавши кілька місяців у Бахмуті, 225-й батальйон перейшов у підпорядкування сухопутних військ як окремий штурмовий. У ньому служили переважно мешканці різних районів Харкова та області.[2]
З 14 по 18 лютого 2024 року, перебуваючи у складі ОТУ «Донецьк» в оперативному підпорядкуванні 110-ї окремої механізованої бригади, 225 ОШБ виконував надважливе завдання з утримання «дороги життя», якою українські війська виходили з міста Авдіївка. Підрозділ запобіг просуванню ворога до Торецька.[3][1] Зокрема, батальйон обороняв Ласточкине.[4]
25 березня 2024 року батальйон долучився до битви за Часів Яр.[3]
У травні 2024 року батальйон захопив російський сучасний танк Т-90М «Прорыв».[5]
9 липня 2024 стало відомо, що бійці 225-го окремого штурмового батальйону та 223-го батальйону морської піхоти вийшли з 70-денного оточення на напрямку Часового Яру.[6][1]
В липні 2024 батальйон розширив особовий склад.[7]
До 1 серпня 2024 року батальйон стримував противника під Часовим Яром, де єдиний залишався за каналом.[3]
На початку серпня 2024 стало відомо, що батальйон бере участь у боях в Курській області і увійшов на територію Курщини 6 серпня 2024.[8] За словами Олександра Коваленка, підрозділи батальйону з перших днів операції відповідали за прорив російської оборони і вклинювання якнайглибше в Курську область РФ.[9]
У перші дні наступу батальйон взяв під контроль село Дар'їно.[10]
11 серпня батальйон взяв групу із близько 8 полонених, імовірно пункту управління 18-го мотострілецького батальйону 488-го мотострілецького полку 144-ї мотострілецької дивізії.[11]
13 серпня підрозділ «Чорний Лебідь» батальйону взяв під контроль населений пункт Любимівка Курської області та розбив підрозділ «кадирівців».[12][13]
15 серпня батальйон заявив, що продовжує наступ на Курщині,[14] і опублікував відео із взяттям росіян в полон.[15] 17 серпня батальйон виклав відеозвернення одного з полонених, командира роти, із його проханням обміняти його на полонених азовців, захисників Маріуполя.[16]
27 серпня батальйон взяв в полон одного кадирівця[17] і одного темношкірого командира гранатометного розрахунку.[18]
9 вересня батальйон опублікував відео із ще одним полоненим на Курщині.[19]
25 вересня російські пропагандисти на телебаченні назвали батальйон елітним і оснащеним «найкращою західною технікою».[20]
За оцінкою Олександра Коваленка, 225-й батальйон був одним із основних проривних підрозділів Курської операції.[9]
5 жовтня 2024 року Іван Козін («Котельва»), командир групи, не допустив прориву лінії оборони у районі Новоіванівки на Курщині. Підрозділ стримав наступ російських військ, провів контратаку, здійснив маневр у тил противника, захопив висоту та перекрив логістичні шляхи росіян. Операція дозволила українським силам взяти під контроль важливу ділянку фронту та зірвати подальший наступ противника на цьому напрямку.[21][22]
4 лютого 2025 року 225-й штурмовий батальйон переформували на 225 окремий штурмовий полк.[1]
На початку лютого 2025 року відбулися перші бойові зіткнення 225 ОШП із військовослужбовцями армії КНДР в Курській області. Зокрема, тільки 8 лютого північнокорейські солдати від 5 до 7 разів штурмували позиції полку. Всі вони були відбиті. За словами командира полку Олега Ширяєва, станом на другу половину березня 2025 року 225 ОШП на Курщині мав «нормальне тактичне положення».[23][24][25]
22 червня 2025 полк повідомив про звільнення села Андріївка на Сумщині [26]
6 серпня 2025 президент Володимир Зеленський відвідав пункт управління 225-го окремого штурмового полку у Сумській області [27]
Remove ads
Структура
Командування
- майор Ширяєв Олег Вікторович «Сірко»[33]
Озброєння
Втрати
- 20 лютого 2024 — Рибний Владислав Геннадійович («Риба»). 31 рік, м. Обухів. Загинув в районі населеного пункту Ласточкине Покровського району Донецької області.[37]
- 14 вересня 2024 — Гулій Любомир, молодший сержант, командир штурмового відділення. Загинув біля села Новий Путь Курської області.[38]
- 29 вересня 2024 — Мінаєв Дмитро. 11.09.1996, м. Львів.[39]
- 11 жовтня 2024 — Пелих Павло. 8.07.1979, м. Львів.[40]
- 5 листопада 2024 - Гупал Олександр Іванович ("Псих"). Молодший сержант. Загинув: с. Александрія Суджанського району Курської області, Росія[41].
- 9 листопада 2024 — Лов'ян Сергій Степанович («Льовік»). 31.07.1982, с. Качин. Загинув біля села Новоіванівка Курської області.[42][43]
- 10 листопада 2024 — Ослюк Максим Ігорович («Сонік»), молодший сержант. 11.06.1999, с. Медвідка. Загинув біля села Новоіванівка Курської області, внаслідок мінометного обстрілу позицій.
- 30 грудня 2024 — Павлище Назар. 20.04.1992, м. Дубляни.[44]
- 18 травня 2025 - Іван Крамаров, 38 років, солдат. Загинув поблизу Іскрисківщини на Сумщині[45].
- 23 травня 2025 - Барна Микола Васильович. Оператор 2 відділення корегування артилерійського вогню взводу корегування артилерійського вогню батареї артилерійської розвідки. Загинув: с. Рівне Конотопського району Сумської області[46].
- 4 червня 2025 - Василь Довбиш, 26 років, молодший сержант, командир відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу. Загинув поблизу населеного пункту Білопілля Сумської області[45].
Remove ads
Вшанування
Нагороджені
Найвищими державними нагородами відзначені:
- Олег Ширяєв — командир 225-го батальйону. Герой України (2024).[47][48]
- Іван Козін («Котельва») — командир роти. Срібна дубова гілка до Хреста бойових заслуг (2025). Став першим військовослужбовцем в історії Збройних сил України, удостоєним цієї нагороди.[21][22] Герой України (2025).
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads