Ровинський Вікентій Павлович

Вікентій Павлович Ровинський (також Равинський, 1786–1855) — білоруський поет, вважається автором першої поеми сучасною білоруською літературною мовою — «Енеїда навиворіт»^[3], що робить його внесок аналогічним до внеску у розвиток української літератури І. П. Котляревського.

Ровинський Вікентій Павлович
Народився	5 жовтня 1786(1786-10-05)  Духовщинський повіт, Смоленське намісництво, Російська імперія
Помер	1855[1][2]
Поховання	Спас-Угли
Країна	Російська імперія
Діяльність	драматург, поет
Знання мов	білоруська
Мова творів	білоруська і російська

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ровинський.

Походив з дворян Духовщиньского повіту Смоленської губернії, син колезького радника, Духовщинського городничого Павла Васильовича Ровинського і Феодосії Семенівни Халютіной. Брав участь в кампаніях 1805 року 1806—1807, Вітчизняній війні 1812 року і закордонному поході російської армії. Ад'ютант генерала Д. С. Дохтурова. 1816 року вийшов у відставку в чині полковника^[4]. Служив в Міністерстві фінансів. Керував удільними конторами в Пензі і Костромі.

Сім'я

Був одружений з Параскою Яківною Римською-Корсаковою, батько десяти дітей. Старший брат, Олександр Павлович (1778—1838) — полковник і учасник наполеонівських воєн, московський поліцмейстер (1815—1830).