Рогов Іван Васильович

Іва́н Васи́льович Ро́гов (10 (22) серпня 1899, місто Казань — 5 грудня 1949, місто Рига) — радянський військовий політпрацівник, генерал-полковник берегової служби. Член ЦК ВКП(б) в 1939—1949 р. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Рогов Іван Васильович
Народився	22 серпня 1899(1899-08-22) місто Казань
Помер	5 грудня 1949(1949-12-05) (50 років) місто Рига
Поховання	місто Москва, Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Учасник	Громадянська війна в Росії, німецько-радянська війна і радянсько-фінська війна
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання	генерал-полковник берегової служби
Партія	ВКП(б)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рогов.

Життєпис

Народився в родині робітника-кустаря. Жив і навчався в Казані, працював складачем друкарні.

Член РКП(б) з листопада 1918 року.

У 1919 році закінчив Казанську губернську школу суспільних наук.

З квітня 1919 року — в Червоній армії. У роки громадянської війни — політрук роти, політрук батареї на Південно-Західному та Східному фронтах. З квітня 1920 року — військовий комісар санітарної частини 12-ї армії. З грудня 1920 року — військовий комісар санітарного поїзда в Казані, 92-го і 91-го госпіталів у Казані.

У 1921 році — інструктор політичного управління Запасної армії в Приволзькому військовому окрузі, потім — інструктор політичного відділу дивізії. З листопада 1922 року — відповідальний організатор партійної роботи 136-го стрілецького полку 16-ї стрілецької дивізії Приволзького військового округу. З червня 1923 року — військовий комісар караульної роти, з грудня 1923 — помічник начальника головного артилерійського складу з політичної частини, з листопада 1924 року — військовий комісар 6-го окремого понтонного батальйону, з квітня 1926 року — військовий комісар 1-го залізничного полку Ленінградського військового округу.

З листопада 1927 року — військовий комісар 6-го топографічного загону, з березня 1931 року — військовий комісар 3-го геодезичного загону Московського військового округу. З березня 1933 року — командир 3-го топографічного загону Ленінградського військового округу.

З березня 1936 року — начальник 2-го управління військово-топографічних робіт у Харківському військовому окрузі. З грудня 1937 року — військовий комісар 23-ї стрілецької дивізії Харківського військового округу.

З квітня 1938 року — військовий комісар Генерального Штабу РСЧА.

З вересня 1938 року — член Військової ради Білоруського Особливого військового округу. 7 жовтня 1938 року затверджений членом Військової ради при народному комісарові оборони СРСР.

У березні 1939 року був переведений на флот і призначений начальником Головного політичного управління Робітничо-Селянського флоту СРСР — заступником Народного комісара Військово-Морського флоту СРСР, хоча раніше ні дня не служив на флоті. Незабаром йому присвоєне військове звання армійський комісар 2-го рангу.

На цих посадах перебував усю німецько-радянську війну. Займався питаннями партійно-політичної роботи на флоті, зміцненням дисципліни, політичним контролем над діяльністю командування. Одночасно з грудня 1943 по лютий 1944 року був членом Військової Ради Чорноморського флоту.

10 лютого 1946 року обраний депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

У квітні 1946 року звільнений із займаних посад на флоті і направлений у розпорядження Міністра оборони СРСР. З серпня 1946 року — заступник командувача військ Прибалтійського військового округу по політичній частині.

Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.

Пам'ять

Ім'я Рогова носив великий десантний корабель Балтійського флоту.

Військові звання

• бригадний комісар (19.04.1938)
• дивізійний комісар (15.09.1938)
• корпусний комісар (9.02.1939)
• армійський комісар 2-го рангу (1.05.1939)
• генерал-лейтенант берегової служби (13.12.1942)
• генерал-полковник берегової служби (25.09.1944)

Нагороди

• орден Леніна (1945)
• чотири ордени Червоного Прапора (1940, 1944, 1944, 1949)
• орден Ушакова I ступеня (1945)
• орден Нахімова I ступеня (1944)
• орден Червоної Зірки (1936)
• Ювілейна медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії» (22.02.1938)
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За оборону Севастополя»
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За перемогу над Японією» (1945)
• медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» (1948)

Джерела

• Лурье В. М. Адмиралы и генералы Военно-Морского флота СССР в период Великой Отечественной и советско-японской войн (1941—1945)]. — Санкт-Петербург: Русско-балтийский информационный центр БЛИЦ, 2001. (рос.)
• Военная энциклопедия. — М.: Военное издательство, 1976—1981. — Т. 7. — С. 136—137. (рос.)
• Платонов А. В., Лурье В. М. Командиры советских подводных лодок 1941—1945. Санкт-Петербург, 1999. (рос.)
• Бусловский В. И. Комиссары Великой Победы. — М., 2016. — С. 393—394. (рос.)