Рожнятів (Польща)

Рожнятів (пол. Rożniatów) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Заріччя Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 662 особи (2011^[1]).

Село
Рожнятів пол. Rożniatów
Координати 49°59′00″ пн. ш. 22°32′00″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Переворський повіт
Гміна	Заріччя
Висота центру	225  м
Населення	662 особи (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 16
Поштовий індекс	37-205
Автомобільний код	RPZ
SIMC	0613441
GeoNames	760215
OSM	r6778388 ·R
Рожнятів Рожнятів (Польща) Рожнятів Рожнятів (Підкарпатське воєводство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рожнятів.

Географія

Село розташоване на відстані 2 кілометри на південний захід від центру гміни села Заріччя, 10 кілометрів на південь від центру повіту міста Переворськ і 39 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.

Історія

За податковим реєстром 1515 р. в селі були 6 ланів (коло 150 га) оброблюваної землі, корчма^[2].

За податковим реєстром 1589 р. село належало Станіславу Диденському, в селі були 5 ланів (коло 125 га) оброблюваної землі, 8 загородників із землею, 5 коморників без тяглової худоби і піп^[3] (отже, вже тоді в селі була церква). До 1772 року Полнятичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Рожнятів знаходився у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 92 будинки (4 на землях фільварку графа Володимира Дідушицького) і 521 мешканець, з них 199 греко-католиків, 309 римо-католиків і 13 юдеїв, була дерев’яна церква св. Михайла.^[4] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

У міжвоєнний період село входило до ґміни Розьвениця Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 940 мешканців, з них 10 україномовних українців-грекокатоликів, 290 польськомовних українців-грекокатоликів, 625 поляків і 15 євреїв^[5].

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (174 особи — 46 родин)^[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][7]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	345	86	215	44
Жінки	317	60	176	81
Разом	662	146	391	125

Церква

Церква в селі вже була в 1589 р.

До виселення українців у селі була дерев’яна філіяльна греко-католицька церква св. Михаїла, збудована в 1864 році. Належала до парафії Полнятичі Порохницького деканату Перемишльської єпархії^[8].