Розетта (газове родовище)

Розетта — газове родовище у єгипетському секторі Середземного моря, за 48 км на північний схід від Александрії.

Розетта

Характеристика

Розетту відкрили у 1997 році при бурінні в районі з глибиною моря біля 60 метрів. Поклади вуглеводнів виявили на рівні 1800 метрів нижче морського дна у пісковиках турбідітового походження, що відносились до пліоцену. При цьому тестування свердловини Rosetta-5 показало приплив газу в об'ємі 2,5 млн м³ на добу, що на той момент було найвищим показником в історії єгипетської нафтогазової галузі. Всього ж запаси родовища Розетта оцінювались у 56 млрд м³ газу.^[1][2]

Розробка Розетти почалась у 2001-му, а за три роки воно вийшло на продуктивність 7,8 млн м³ на добу. Цього досягли в межах першої фази розробки, яка включала офшорну виробничу платформу, встановлену в районі з глибиною моря 49 метрів та газопровід до берегового газопереробного заводу Розетта.^[3][4]

У 2005 році зі встановленням в межах другої фази розробки дистанційно керованої платформи, під'єднаної до першого об'єкту, максимальна потужність системи сягнула 9,7 млн м3 газу на добу.^[2] У 2008-му розпочали третю фазу, що включала додаткові п'ять свердловин. Крім того, за рік потужності Розетти задіяли для розробки родовища South Sequoia.^[5]

Проект реалізовував консорціум у складі Shell та BG (по 40 %, при цьому в 2004-му BG придбала частку Shell, але через певний час була сама викуплена нею), а також італійської компанії Edison (20 %).^[6]

Станом на 2016 рік виробництво на Розетті впало до 1,1 млн м³ газу на добу. При цьому велика заборгованість єгипетської сторони за отриманий газ стримувала компанію Shell від необхідних для підтримки видобутку інвестицій. В цих умовах вона оголосила про припинення видобутку з літа 2017-го та намір продати цей актив. Продукцію перенаправили на газопереробний завод Буруллус (споруджений BG для проекту West Delta Deep Marine — родовища Скараб, Сіміан, Сапфір), тоді як ГПЗ Розетта продали компанії BP, що використала його для розробки нових родовищ Равен, Фаюм та Гіза.^[7]