Розподільна хроматографія

Розподі́льна хроматогра́фія — хроматографічний метод, при якому нерухома (стаціонарна) фаза хімічно пов'язана з поверхнею нерухомого носія. Рухомою фазою є рідина, яка слугує розчинником, або газ (газорідинна хроматографія). Поділ відбувається за рахунок відмінності полярності сполук, які розділяють.

Окремим видом розподільної хроматографії є оберненофазова хроматографія^[en].

Арчер Мартін та Річард Синг 1952 року за розробку основ методу розподільної хроматографії отримали Нобелівську премію з хімії.