Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Розсішки
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Розсі́шки — село в Україні, у Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Удич (притока Південного Бугу) за 7 км на південний схід від міста Христинівка та за 2 км від автошляху М30. На околиці села знаходиться роз'їзд Розсішки.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Село входило до складу Орадівської волості Уманського повіту. Географічний словник Королівства Польського, посилаючись на інформацію подану Лаврентієм Похилевичем, що у 1863 році в селі мешкало 1150 осіб, з яких 1126 православних, 8 католиків та 16 євреїв. На той час село мало 2091 десятину землі[5].

У селі діяла православна дерев'яна церква святої Параскеви, збудована у 1762 році[6]. Церква була тридільною, триверхою, ошальованою дошками; з центральним зрубом — квадратним у плані. Була низенька паламарня. Ктитором церкви був Іван Ґонта[7]. Розібрана у 1934 році[6][8].
Під час Голодомору 1932—1933 років, лише за офіційними даними, від голоду помер 101 мешканець села[9].
368 жителів села брали участь у німецько-радянській війні, з них 167 — загинули, 187 — нагороджено орденами і медалями[1], а гвардії сержанту О. Т. Лінчуку за подвиг, звершений під час форсування Дніпра у 1943 році, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1946—1980 роках Олександр Титович працював машиністом Христинівського локомотивного депо[10]. В пам'ять про загиблих односельців під час війни у Розсішках встановлений обеліск Слави, а на спільній могилі воїнів, що полягли у боях за визволення села також встановлений пам'ятник[1].
У 1960—1980-х роках в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу імені Комінтерну[1]. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових та технічних культур. Працювали восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, відділення зв'язку[1].
Поблизу села виявлено залишки поселення та кам'яні знаряддя праці трипільської культури[1].
Remove ads
Населення
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 1323 особи.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[11]:
Відомі люди
- Іван Ґонта (1740—1768) — ватажок українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини.
- Запаско Яким Прохорович (1923—2007) — український книгознавець, доктор мистецтвознавства, академік АН ВШ України, почесний академік Академії мистецтв України.
- Лінчук Олександр Титович (1925—2011) — Герой Радянського Союзу[10].
Галерея
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- ФАП
- Пошта
- Магазин
- Церква
- Ставок на річці Удич
- Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим у німецько-радянській війні
- Пам'ятний знак Івану Гонті
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads