Орадівська волость

Орадівська волость (Христинівська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Орадівка.

Орадівська волость
Центр	Орадівка, Христинівка
Площа	16 440 (1886)
Населення	9538 осіб (1886)
Густота	53.1 осіб / км²
Наступники	Христинівський район

Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 10 сільських громад. Населення — 9538 осіб (4474 чоловічої статі та 4681 — жіночої), 1390 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	6698	6024
Приватної власності	8906	6369
Казенної власності	480	393
Іншої власності	356	302
Загалом	16440	13088

Основні поселення волості:

• Орадівка — колишнє власницьке село при річці Удич за 18 верст від повітового міста, 1067 особи, 183 двори, православна церква, школа, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок.
• Вербувате — колишнє власницьке село при струмкові, 605 осіб, 126 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Голяківка — колишнє власницьке село, 531 особа, 84 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, цегельний завод.
• Обігов (Ягубець) — колишнє власницьке село при річці Удич, 1036 осіб, 162 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
• Розсішки — колишнє власницьке село при річці Удич, 1272 особи, 215 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини, винокурний завод.
• Сичівка — колишнє власницьке село при джерелах, 1490 осіб, 224 двори, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, вітряний млин.
• Талалаївка — колишнє власницьке село, 565 осіб, 83 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
• Христинівка — колишнє власницьке село, 1815 осіб, 294 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний і вітряний млини.

Наприкінці XIX сторіччя волосне правління було перенесено до села Христинівка та назву волості змінено на Христинівська.

Старшинами волості були:

• 1909—1910 роках — Іларіон Якович Заверуха^[2][3];
• 1912—1915 роках — Євдоким Іванович Санічук^[4][5][6].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)