Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Розтягнення зв'язок
пошкодження зв’язок або суглобової капсули З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Розтягнення зв'язок (лат. distorsio або часткове пошкодження зв'язок[1]) — травма, яка виникає при дії на тканини сили у вигляді тяги, яка незначно перевищує фізіологічні властивості та не порушує анатомічну безперервність таких еластичних утворень як зв'язки. Найчастіше розтягнення виникає в зоні суглобів — надп'ятково-гомілкового, променево-зап'ясткового, колінного.[2] Основною функцією зв'язки є забезпечення пасивної стабілізації суглоба, і вона відіграє важливу роль у пропріоцептивній функції.[3]
Remove ads
Симптоми
В клінічній картині розтягнення зв'язок буде часткове порушення функції пошкодженого сегмента, локальний біль, набряк, болючі активні рухи.[2]
Значне розтягнення зв'язок може виглядати та мати ознаки як розрив зв'язок або перелом кістки, і іноді медичним працівникам може бути важко відрізнити їх.[4]
Класифікація
Тяжкість розтягнення зв'язок оцінюється залежно від того, наскільки сильно була пошкоджена зв'язка та чи став суглоб нестабільним. Суглоб може стати нестабільним, коли пошкоджена зв'язка більше не в змозі надавати йому нормальну підтримку[4]:
- I ступінь — структурне пошкодження лише на мікроскопічному рівні, з невеликою місцевою болючістю та без нестабільності суглоба.[3]
- II ступінь — часткове пошкодження (розрив) зв'язки, видимий набряк і помітна болісність, але без нестабільності суглоба (або з легкою нестабільністю).[3]
- III ступінь — важке розтягнення: повний розрив зв'язок зі значним набряком і нестабільністю суглоба.[3]
Розтягнення зв'язок легкого та середнього ступеня тяжкості лікуються консервативно і зазвичай гояться через 6 тижнів.[4]
Remove ads
Діагностика
У випадку розтягнення м'яких тканин у зоні суглобів необхідно проводити рентгенологічне обстеження для оцінки кісткових структур, а для візуалізації м'яких тканин застосовують МРТ або ультразвукове дослідження.[2]
Лікування
Лікування розтягнення зв'язок містить у собі створення спокою пошкодженій ділянці тіла, місцеве прикладання холоду, призначення знеболювальних препаратів. Із 3-ї доби призначають УВЧ-терапію, електрофорез з анестетиками, пізніше — теплові процедури.[2] При виникненні значних підшкірних гематом проводиться пункція для евакуації вмісту порожнини. Після цього на рану накладають стискаючу пов'язку.[2]
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads