Романівська Марія Михайлівна

Марі́я Миха́йлівна Романі́вська (28 липня 1901, с. Єрки Миргородського повіту Полтавської губернії —21 вересня 1983, Харків) — українська письменниця, поетеса, сценаристка та казкарка. Член літературного об'єднання «Плуг».

Марія Михайлівна Романівська
Народилася	28 липня 1901(1901-07-28)  Єрки, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Померла	21 вересня 1983(1983-09-21) (82 роки)  Харків, Українська РСР, СРСР
Національність	українка
Діяльність	письменниця
Жанр	оповідання, казка, фейлетон, сценарій
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романовська.

Біографія

Батько письменниці, протоієрей Михайло Романівський

Марія Михайлівна Романівська народилася 28 липня 1901 року в селі Єрки Миргородського повіту Полтавської губернії^[1]. Була однією з доньок у сім'ї вчительки і священика, уродженця Зінькова. З 20 лютого 1894 року Михайло Вікторович Романівський служив у Георгіївському храмі Єрків. 12 серпня 1908 року призначений настоятелем соборної Михайлівської церкви у Зінькові та місцевим громадським благочинним. Протоієрей (1908). З невеликою перервою служив у Зінькові до початку 1930-х. За напівофіційною версією покінчив життя самогубством. Нагороджений багатьма церковними відзнаками^[2].

Закінчила Зіньківську жіночу гімназію (1918 рік)^[1]. Була серед активних учасників літературного товариства гімназії, часто виступала з читанням віршів відомих поетів та своїх власних. Брала активну участь у виданні рукописного журналу, що виходив у гімназії^[3].

Працювала вчителькою музичної грамоти, музичним керівником при агітбригаді червоноармійського полку, в редакції газети «Вісті».

Одна з найвідоміших повістей Романівської «Марійка», що розповідає про пригоди сільської дівчинки-сироти у місті голодного 1921 року, написана з вражень про перебування у Зінькові. Про це, зокрема, свідчать численні назви населених пунктів Зіньківщини^[3].

1921 року вступила до Харківського музичного технікуму. Потім навчалась на Харківських вищих музичних курсах (1922–1926).

До 1932 року Марія Романівська працювала в кінематографії. 1925 року за її сценарієм на Одеській кіностудії було поставлено фільм «Марійка». Зіграла у стрічках: «Гамбург» (1926, фрау Дарт), «Черевички» (1927, шинкарка).

1941 закінчила Харківський університет марксизму-ленінізму.

Творчість

Загальні відомості

В Зіньківській гімназії сиділа за однією партою з Галиною Губенко — молодшою сестрою Остапа Вишні. З уже відомим на той час гумористом познайомилася під час свого перебування у Харкові. У нарисі «Ясні усмішки» Романівська зазначає^[4], що

усмішка Остапа Вишні благословила і мій шлях до літератури.

Друкувалася з 1922 року. В 1920-х у пресі з'являються вірші Романівської. У Харкові зближується з представниками «Плуга» і «Гарту», пише художні нариси про представників цих літературних об'єднань. Про ранній період своєї творчості письменника розповіла в спогадах «Зорі моєї юності».

З 1932 року — на літературній роботі.

Член Спілки письменників з 1934 року.

Була постійним членом наукової ради Палацу піонерів та школярів у Харкові^[5].

Під час війни була в евакуації в Ленінабаді (Таджикистан), де працювала в газеті «Стахановец», опікувалась дітьми-сиротами, готувала радіопередачі, видала книжечку для дітей російською мовою «Подарок Мамлакат». Враження про своє перебування в Таджикистані описала в повісті «Червоний тюльпан» (1957).

У післявоєнні роки тривалий час очолювала секцію дитячої літератури Харківської письменницької організації^[3].

Фантастичне у творчості Марії Романівської

На початку 1930-х зацікавилася фантастикою. Стала однією з перших українських жінок-фантастів. У науково-фантастичній повісті «Загнуздані хмари» (1936) мова йде про винахід, що здатний керувати погодою. В 1937 році публікує оповідання «Таємниче зникнення», написене у співавторстві з доктором фізико-математичних наук Я. Каном. У повісті «Шахти в небі» (1940) розповідається про використання енергії вітру у зволоженні пустель Середньої Азії. У науково-популярному нарисі «Вітер» (1950) Романівська продовжує тему використання енергії вітру.

Задумана як науково-фантастична повість «На верхів'ях холоду» (1960) у результаті була перероблена письменницею в науково-популярну. Ідея наденергетичного палива, яке б отримувалося кріогенними методами й використовувалося для міжзоряних перельотів, виявилася нездійсненною на практиці^[6].

Вибрані твори

Роман

• 1966 — Любов і мир

Збірки

• 1941 — Маскарад
• 1958 — Загнуздані хмари
• 1962 — Вибране
• 1969 — Рятівне коло
• 1977 — Зорі моєї юності
• 1981 — Повісті
• 1981 — Сердита черепашка

Повісті

• 1930 — Марійка
• 1936 — Загнуздані хмари
• 1940 — Шахти в небі

Дилогія:

1. 1950 — Високий літ
2. 1956 — Червоний тюльпан

• 1950-і — Хлопчик, що не вмів сміятися
• 1960 — На верхів'ях холоду
• 1968 — Добрий Юр
• 1969 — Рятівне коло

Оповідання

• 1929 — Цікавість
• 1930 — Напровесні
• 1937 — Батько
• 1938 — Його помилка
• 1939 — Моя провина
• 1943 — Подарок Мамлакат(рос.)
• 1944 — Рятівне коло
• 1944 — Клопоти сестри Макарочки
• 1944 — У Нари Петрівни
• 1951 — Альбіна
• 1956 — Ганнуся
• 1950-і — Бунт
• 1950-і — Дезі
• 1950-і — Дочь вора(рос.)
• 1950-і — Жовта квіточка
• 1950-і — Продані душі
• 1950-і — Фіалки в порту
• 1950-і — Хлопчик із Італії
• 1950-і — Негреня

Казки

• 1929 — Мурашина перемога
• 1944 — Катруся-будівниця
• 1957 — Чарівний галстук
• 1950-і — Блюдо старої Файзі Бібі
• 1957 — Твёрдий характер(рос.)
• 1959 — Болотна солов'їха
• 1978 — Любина мандрівка
• 1981 — Сердита черепашка
• 1981 — Казка про Варку-брехуху і змію-чарівницю
• 1981 — Рожевий палац

П'єси

• 1941 — Нежить лейтенанта Швайнера
• 1940-і — Мухамед Ібрагімов
• 1941 — Івась-підлиза, або Жульчин хвіст

Нарис

• 1946 — Вітер

Переклади

Деякі твори Романівської перекладалися на англійську та російську мови:

• Maria Romanivska. Fairy Tales / Valentin Malinka (Illustrator), Anatole Bilenko (Translator). — Kiev: Dnipro Publishers, 1985. — 24 s.(англ.)
• Мария Романовская. Обузданные тучи: Научно-фантастические повести / Пер. С. Шульженко; Рис. О. О. Александрова. — М.: Алатырь, 2017. — 336 с. — (Библиотека приключений и научной фантастики).(рос.)