Романченко Микола Захарович

Микола Захарович Романченко (29 серпня 1921(19210829), село Романів, нині смт, районний центр Житомирської області — 22 березня 1991, місто Львів) — український радянський поет, журналіст. Член Спілки письменників України від 1958 року.

Романченко Микола Захарович
Народився	29 серпня 1921(1921-08-29) село Романів, тепер Житомирської області
Помер	22 березня 1991(1991-03-22) (69 років) Львів
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	журналіст, поет, письменник
Alma mater	Український комуністичний інститут журналістики
Знання мов	російська
Членство	СП СРСР
Військове звання	полковник
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романченко.

Біографія

Народився в бідній селянській родині у селі Романові (за іншими даними — у селі Лісове) на Житомирщині. Деякий час працював кореспондентом республіканської газети «Комсомолець України». У 1937 році вступив, а в 1940 році закінчив Український комуністичний інститут журналістики.

У жовтні 1940—1959 р. — у Радянській армії. Учасник німецько-радянської війни з 1941. Служив відповідальним секретарем редакції газети «За Родину» 302-ї стрілецької дивізії 51-ї армії, відповідальним редактором газети «В бой за Родину» 99-ї стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії, з 1944 року — кореспондентом-організатором україномовної газети «За честь Батьківщини» 1-го Українського фронту. Воював на Кримському, Північно-Кавказькому, Сталінградському, Південному, Воронезькому, 1-му Українському фронтах.

Член ВКП(б) з 1942 року.

До 1959 року — спеціальний кореспондент газети Прикарпатського військового округу «Сталинское знамя».

Працював заступником голови правління, відповідальним секретарем Львівської організації Спілки письменників України. Довгий час очолював партійну організацію Львівської письменницької організації. З 1966 до 1967 року — заступник головного редактора Львівського журналу «Жовтень».

У 1967—1968 роках — головний редактор Львівського журналу «Жовтень». У 1968—1976 роках — заступник головного редактора Львівського журналу «Жовтень».

Помер 22 березня 1991 року у Львові.

Твори

• Збірки поезій:
  • «Зоря моя» (1956),
  • «Пісню іду шукати» (1961),
  • «Вітчизну славлю» (1962),
  • «Грім і колос» (1964);
• Повість «Захмарний гарнізон» (1966)
• Книга нарисів, спогадів і подорожних нотаток «Рубежі» (1977).

Звання

• інтендант ІІІ-го рангу
• капітан
• майор
• підполковник
• полковник прикордонних військ КДБ СРСР

Нагороди

• два ордени Червоної Зірки (31.01.1944,)
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (14.04.1945)
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (6.04.1985)
• медаль «За бойові заслуги» (19.02.1943)
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медалі

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина.
• Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 231.

Посилання

• Романченко Микола Захарович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 536-537.
• Хороший человек Микола Романченко(рос.)