Романчук Микола Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романчук.

Мико́ла Па́влович Романчу́к (нар. 18 квітня 1957, с. Новоукраїнка, Березнегуватський район, Миколаївська область, УРСР) — Герой України, кандидат технічних наук, генеральний директор акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод „Океан“», депутат Миколаївської обласної ради від Блоку «Наша Україна» (2006–2010). У 2012 р. балотувався до Верховної Ради України від ВО «Батьківщина» (№ 153 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов.

Микола Павлович Романчук
Микола Павлович Романчук
Голова Миколаївської обласної державної адміністрації
2 березня 2014 — 29 липня 2014
Попередник	Микола Круглов
Наступник	Вадим Меріков
Народився	18 квітня 1957(1957-04-18) (68 років) с. Новоукраїнка, Березнегуватський район, Миколаївська область, УРСР
Відомий як	політик
Громадянство	СРСР →  Україна
Alma mater	Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Політична партія	Політична партія «Наша Україна»
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений працівник промисловості України

Голова Миколаївської обласної державної адміністрації у березні — липні 2014 року. 28 липня призначений першим заступником голови облдержадміністрації (Вадима Мерікова). 3 червня 2016 відсторонений від посади у зв'язку з затриманням за отримання хабара^[1][2]. ^[3]

Освіта

У 1985 закінчив факультет «Суднобудування і судноремонт» Миколаївського кораблебудівного інституту ім. С. О. Макарова, спеціальність — «інженер-кораблебудівник». У 2004 у Національному університету кораблебудування ім. адмірала Макарова захистив дисертацію на тему «Управління складними проектами реструктуризації суднобудівних підприємств».

Трудова діяльність

З вересня 1972 до березня 1976 Микола Романчук був учнем Миколаївського суднобудівного технікуму, а до жовтня 1976 складальником-добудівником Суднобудівного заводу «Океан». Наступні два роки він служив в армії. З грудня 1978 до грудня 1983 Микола Романчук працював інженером з підготовки виробництва, з грудня 1983 до квітня 1987 начальником бюра планово-диспетчерського відділу, з квітня 1987 до серпня 1996 начальником цеху Суднобудівного заводу «Океан». Наступні два місяці він був директором та виконуючим обов'язки голови правління — президента, з жовтня 1996 до квітня 2001 головою правління — президентом ВАТ «Суднобудівний завод „Океан“».

Кримінальне переслідування

3 червня 2016 року був затриманий Службою безпеки України спільно з прокуратурою при отриманні хабара у розмірі 90 тисяч доларів^[4][5]. Того ж дня був усунутий з посади першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації^[6].

4 червня 2016 року в одному з приватних будинків Романчука проведено обшук^[7][8], під час якого за словами військового прокурора України Анатолія Матіоса було виявлено валізу з кількома сотнями тисяч доларів США, золоті прикраси та нагороди періоду нацистської Німеччини^[9]. Згодом прес-служба СБУ додала, що крім знайденої у Романчука валізи з 300 тисячами доларів США і великою кількістю ювелірних виробів під його будинком було виявлено мережу тунелів, що містили сейфи з золотими зливками, старовинними іконами та антикваріатом^[10]. Крім того, у підземеллі виявлені документи «чорної бухгалтерії», в яких вівся облік корупційних оборудок^[11][12].

7 червня 2016 року Микола Романчук був госпіталізований до міської лікарню Одеси — із залу Приморського районного суду підозрюваного забрала «швидка допомога»^[13]. За словами медиків, стан Романчука вимагав негайної госпіталізації та лікування у стаціонарі через високий тиск. Суддя ухвалив рішення про перерву на невизначений термін, до одужання підсудного. Того ж дня, 7 червня, Романчук втік з лікарні, куди був госпіталізований із засідання суду^[14][15].

Проте 8 червня 2016 року Микола Романчук з'явився на засідання суду в Одесі^[16]. Того ж дня Приморський районний суд Одеси задовольнив клопотання прокуратури і обрав для Романчука запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на 60 діб, а також встановив заставу у розмірі 5,5 млн гривень^[17]. 22 червня 2016 года Військова прокуратура південного регіону заявила про внесення за Миколу Романчука застави в розмірі 5,5 млн гривень^[18].

Станом на весну 2018 суд триває вже 2 роки. Через численні випадки затягування досі триває заслуховування свідків. Попри те, що спершу було заявлено про групу високопосадовців, причетних до хабарництва, наразі інших звинувачуваних нема.^[19]. Відомо, що в цій справі військова прокуратура проводила обшук у колишнього першого заступника облради Михайла Соколова, а колишній чиновник районного рівня Олег Зайзбург засуджений на 5 років позбавлення волі. Причетний до передачі грошей помічник Романчука Геннадій Левченко переховується від слідства^[20].

Нагороди

• Звання Герой України з врученням ордена Держави (21 серпня 2007) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного суднобудування, впровадження сучасних технологій виробництва, багаторічну плідну працю і громадсько-політичну діяльність^[21]
• Орден «За заслуги» III ст. (21 січня 2005) — за сумлінну плідну працю, вагомі трудові здобутки, значний внесок у розвиток вітчизняного суднобудування^[22]
• Заслужений працівник промисловості України (10 жовтня 2001) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного суднобудування, високу професійну майстерність^[23]

Крім того Микола Романчук лауреат рейтингової премії «Золота Фортуна» (2003), «Почесний городянин» міста Миколаєва в номінації «Суднобудувння» (2003), власник Почесного знаку ФПУ «За розвиток соціального партнерства» та Почесної відзнаки голови Миколаївської обласної державної адміністрації «Св. Миколай Чудотворець» III ступеня (2006).

Див. також

• Список Героїв України