Романюк Микола Олексійович

Романюк Микола Олексійович (нар. 28.08.1931, с. Качанівка Підволочиського р-ну Тернопільської обл. — 1 липня 2024^[1]) — український та радянський фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений професор Львівського університету (2001)^[2].

Романюк Микола Олексійович
Народився	28 серпня 1931(1931-08-28)  Качанівка, Україна
Помер	1 липня 2024(2024-07-01)
Діяльність	фізик
Alma mater	Фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романюк.

Біографія

Закінчив фізичний факультет Львівського університету (1954), аспірантуру (1960), докторантуру (1977). У 1954–64 асистент, 1964–85 доцент, з 1985 професор, 1977–96 завідувач кафедрою експериментальної фізики, 1964–71 заступник декана, 1971–74 декан фізичного факультету Львівського університету.

Наукові інтереси

Оптика фазових переходів у сегнетоелектриках — двійникова будова і динаміка доменів, електронна поляризованість, спонтанні та індуковані оптичні параметричні ефекти номінально чистих, змішаних та опромінених кристалів, інверсія знака двозаломлення. Розвинув напрями спектральної рефрактометрії в електронній ділянці спектра та кристалооптичної термометрії.

Досягнення

Керівник 16 кандидатських і консультант 3 докторських дисертацій. Автор близько 440 наукових праць.

Член Українського оптичного і Українського фізичного товариства, Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Відмінник вищої школи (1972). Заслужений професор Львівського університету (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2011).