Роман Дмовський

Ро́ман Стані́слав Дмо́вський (пол. Roman Stanisław Dmowski; 9 серпня 1864, Камйонка поблизу Варшави  — 2 січня 1939, село Дроздове поблизу Ломжі)  — польський політичний діяч і публіцист, засновник націоналістичного політичного угруповання «Табір великої Польщі» (Obóz Wielkiej Polski). Прихильник італійського фашизму^[7], антисемітизму^[8] та добросусідських відносин з Росією^[9].

Роман Дмовський
пол. Roman Dmowski
Псевдо	Kazimierz Wybranowski[1] і R. Skrzycki[1]
Народився	9 серпня 1864(1864-08-09)[2][3][…]  Камйонек, Королівство Польське, Російська імперія
Помер	2 січня 1939(1939-01-02)[4][2][…] (74 роки)  Дроздово, Білостоцьке воєводство, Польська Республіка
Поховання	Бруднівський цвинтарd
Країна	Польська Республіка
Місце проживання	Санкт-Петербург[5]
Діяльність	дипломат, політик, письменник
Галузь	міжнародні відносини
Alma mater	Варшавський університет
Знання мов	польська[6]
Членство	Національна ліга[d] і Association of the Polish Youth "Zet"d
Посада	депутат Державної думи Російської імперії[d], Міністр закордонних справ Польщі і member of the Sejm of the Second Polish Republicd
Партія	Національно-демократична партія Польщі
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині дрібного шляхтича.

Закінчив Варшавський університет. У студентські роки брав участь у діяльності підпільної студентської організації «Союз польської молоді „Зет“» (пол. Związek Młodzieży Polskiej «Zet»). Був організатором студентської вуличної маніфестації у соту річницю Конституції 3 травня (1891). Заарештований і півроку перебував у варшавській Цитаделі, потім висланий у Митаву.

У 1893 році спільно з іншими діячами національного руху організував «Лігу Народову» («Національна ліга», пол. «Liga Narodowa» — нелегальну політичну організацію, що діяла у всіх частинах розділеної між Австрією, Росією та Німеччиною Польщі).

У 1895 році з Митави таємно перебрався до Львова. Очолив «Ліги Народову», перетворену в 1897 році в Націонал-демократичну партію. Спочатку Дмовський висував програму консолідації національних сил, опозиції царській політиці зросійщення. У 1904 взяв участь у Паризькій конференції революційних і опозиційних партій Росії. У міру розвитку польського революційного робітничого руху він усе рішучіше став виступати проти соціалістів.

У 1905 році влаштувався у Варшаві. У 1905—1907 роках закликав до придушення революції і пропонував співпрацю з царизмом. Був членом II та III Державної Думи (1907—1909). Під час Першої світової війни 1914—1918 років виступав на боці Антанти, очолював Польський національний комітет, створений 25 листопада 1914 в Петербурзі, потім однойменний комітет (створений у 1917) в Парижі.

Карикатура «Тріумфальна хода Польського кола в Мінську губернію»(Р.Дмовський, Я. Я. Гралевський, Я.Белявський, Г. Р. Потоцький)

У 1919 — делегат Польщі на Паризькій мирній конференції. Був політичним супротивником Юзефа Пілсудського, послідовно виступав за створення мононаціональної польської держави, депортацію євреїв і насильницьке ополячення німців і українців.

До 1922 року був послом Установчого Сейму Польщі.

У 1923 році — міністр закордонних справ Польщі, проте згодом відійшов від активної політичної діяльності.

Пам'ятник Дмовському у Варшаві

Засновник та ідеолог націоналістичного політичного угруповання «Табір великої Польщі» (пол. Obóz Wielkiej Polski, 4 грудня 1926—1933), забороненої в Польщі у 1920—1930-х роках. На відео паплюження пам'ятника українцям, в тому числі воякам УПА на цвинтарі в селі Верхрата видно емблему^[10] профашистської організації «Obóz wielkiej Polski».^[11].

Вшанування

Пам'ятна дошка Р.Дмовському в Бидґощі

• 10 листопада 2006 року відкрито пам'ятник у Варшаві^[12];
• 20 січня 2020 року, в Бидґощі, на будівлі Поморського навчального центру для вчителів (вул. Ягеллонська, 9), відкрито пам'ятну таблицю^[13];
• на честь Романа Дмовського названі: алея в Перемишлі; вулиці в Оборниках, Бельсько-Бялій, Ченстохові, Кошаліні, Пьотркові-Трибунальськім, Ломжі, Познані, Сталевій Волі, Вроцлаві, Коніні, Щецині, Слупську, Кракові, Бидґощі, Новім Сончу, Кендзежині-Козьле, Сосновцю, Тарнові, Тихах; мости в Бидґощі та Вроцлаві.
• присвячено дві ювілейні монети з серії «Сторіччя відновлення незалежності Польщі»: срібна 10-злотова та золота номіналом 200 злотих^[14].

Твори

• Думки сучасного поляка (пол. Myśli nowoczesnego polaka), (1902).
• Німеччина, Росія і польське питання (пол. Niemcy, Rosja i kwestia polska), (1909).

Висловлювання

• У відносинах з іншими країнами немає нічого правильного і не правильного, є лише сила або слабкість.
• Єврейське населення є безумовним паразитом на соціальному тілі будь-якої країни де воно проживає.^[15]
• Здорова країна, що стоїть на міцному фундаменті завжди асимілює чужі племена політично і культурно, насильно або ні.