Рославльський повіт

Рославльський пові́т — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Смоленської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Рославль.

Рославльський повіт
Герб повіту
Губернія	Смоленська губернія
Центр	Рославль
Створений	1708
Скасований	1929
Площа	5503,6 (1897)
Населення	188 244 осіб (1897)
Густота	34.2 осіб / верст²
Наступники	Рославльський район, Єршицький район

Історія

Повіт утворено 1708 року під час адміністративної реформи імператора Петра I у складі Смоленської губернії.

1713 року губернії було скасовано й повіт віднесено до Ризької губернії.

1726 року повернуто до складу відновленої Смоленської губернії.

З 1775 по 1796 роки — у складі Смоленського намісництва.

З 1796 — у складі відновленої Смоленської губернії.

Остаточно ліквідований 1929 року за новим адміністративно-територіальним розмежуванням, територія увійшла переважно до складу Рославльського і Єршицького районів.

Населення

За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 188 244 особи (91 254 чоловіки та 96 990 — жінок). За національним складом: росіяни — 97,8%; євреї — 1,3%. У повітовому місті Рославль мешкало 17 776 осіб^[1].

Адміністративний поділ

На 1913 рік повіт поділявся на 27 волостей^[2]:

• Астапковська;
• Ворошиловська;
• Гореновська;
• Єкимовицька;
• Єпишевська;
• Єрмолинська;
• Єршицька;
• Жаринська;
• Кириловська;
• Корсиковська;
• Костиревська;
• Католинська;
• Краснозаборська;
• Кузьмицька;
• Луговська;
• Несоновська ;
• Новоруднянська ;
• Полуєвська;
• Прищанська ;
• Рогнединська;
• Радицька;
• Рязановська;
• Сергієвська;
• Трояновська;
• Тюнинська;
• Федоровська;
• Хорошевська.

Джерела

• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)