Ростислав Всеволодович

Ростисла́в Все́володович (д.-рус. Ростиславь Всеволодовичь; 1070 — 26 травня 1093^[1]) — князь із династії Рюриковичів. Князь переяславський (1078—1093)^[1]. Син великого князя київського Всеволода Ярославича, онук Ярослава Мудрого^[1]. Єдинокровний (зведений) брат Володимира Мономаха. Загинув у битві на річці Стугна^[1]. Похований у київському Софійському соборі поряд із батьком^[1].

Ростислав Всеволодович
Князь Переяславський
1078 — 1093[1]
Попередник:	Давид Святославич
Наступник:	Володимир Мономах
Народження:	1070(1070)
Смерть:	26 травня 1093(1093-05-26)
Причина смерті:	утоплення
Поховання:	Софійський собор, Київ, Україна
Країна:	Київська Русь
Хрещене ім'я:	Михайло
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Всеволод Ярославич
Мати:	Анна

Біографія

Ростислав народився 1070 року^[2].

5 грудня 1087 року Ростислав разом із батьком Всеволодом та братом Володимиром перебував у Києві на похоронах володимирського князя Ярополка Ізяславича^[3][4].

У квітні 1093 року, напередодні смерті свого батька Всеволода, Ростислав був у Києві разом із братом, чернігівським князем Володимиром^[5]. Коли батько представився, брати удвох оплакали його й поховали у київському Софійському соборі^[5]. Після того Ростислав повернувся до Переяслава^[5][6].

На початку русько-половецької війни в травні 1093 року Ростислав відгукнувся на заклик брата Володимира допомогти новому київському князю Святополку Ізяславичу, що був йому кузеном^[7]. Спільне київсько-чернігівсько-переяславське військо прибуло до Треполя біля річки Стугна^[7]. Князі провели нараду, на якій вирішили перейти річку й вдарити по половцях^[7]. 26 травня відбулася вирішальна битва, в якій Ростислав та його дружина утримували центр руських позицій^[8]. Після того як половці знесли правий фланг, який захищали кияни Святополка, вони атакували чернігівців на лівому фланзі і переяславців Ростислава^[8]. Руси не витримали натиску й побігли до Стугни. Під час відступу на переправі Ростислав почав тонути. Володимир намагався врятувати брата, але ледь не потонув сам^[8]. Після битви тіло Ростислава знайшли в річці^[8]. Його відвезли до Києва, де «плакала за ним мати його [княгиня Анна], і всі люди плакали за ним сильно, юності його заради»^[8]. Поховали Ростислава в Софійському соборі Києва біля його батька^[8][9].

1961 року в усипальниці князів Софійського собору серед інших останків знайшли череп із залізним вістрям стріли. Ймовірно він належав Ростиславові, який був смертельно поранений і тому так раптово потонув на очах у брата^[1][8].

За версією Києво-Печерського патерика Ростислав був запальною і неврівноваженою людиною. Він убив ченця Григорія, який намагався навернути його до праведного життя; за це на Стугні князя спіткала кара^[1].

Смерть Ростислава була резонансною подією того часу. Про неї свідчать графіті на стінах Софії Київської. У «Слово о полку Ігоревім» про Стугну сказано, що ця річка, «пожръши чужи ручьи и стругы, рострена къ устью, уношу князю Ростиславу затвори днѣ при темнѣ березѣ. Плачется мати Ростиславля по уноши князи Ростиславѣ»^[8].

Існує припущення, що навпроти фрески Всеволода Ярославовича, на північній стіні Софійського собору зображено Ростислава Всеволодовича.

Родина

Докладніше: Рюриковичі та Всеволодичі

• Батько: Всеволод Ярославич — князь переяславський (1054—1073), чернігівський (1073—1076, 1077—1078), великий князь київський (1078—1093).
• Мати: Анна Половчанка^[10]
• Єдинокровний брат: Володимир Всеволодович (Мономах) — князь чернігівський (1076—1077, 1078—1094), переяславський (1094—1113), великий князь київський (1113—1125).
• Єдинокровні сестри:
  • Євпраксія Всеволодівна — дружина німецького імператора Генріха IV.
  • Анна (Янка) Всеволодівна — засновниця і настоятельниця Янчиного монастиря.
  • Катерина Всеволодівна