Росіяни в Чернівецькій області

Росіяни у Чернівецькій області  — російська етнічна меншина, яка проживає на території Чернівецької області. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 37 881 осіб (4,12% населення області), більшість яких проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області.

Росіяни у Чернівецькій області
Етнічна карта Чернівецької області (червоний — регіони, заселені росіянами)
Кількість	37 881[1] осіб
Ареал	Чернівці Новодністровськ Сокирянський район
Близькі до	білоруси
Мова	російська, українська
Релігія	православ'я

Історія

Перші російські поселенці з'явились на території регіону у XVIII столітті. В основному це були росіяни-старообрядці, що переселилися сюди, рятуючись від церковної реформи Никона. Вони заснували ряд поселень, зокрема, села Біла Криниця в Глибоцькому районі, Липовани у Вижницькому районі, Грубна та Білоусівка в Сокирянському районі та інші. У 1786 році на Буковині проживало 83 липованських сімей, близько 400 осіб. З них в Соколинцях — 27 сімей, у Клімауцах — 26, у Білій Криниці — 30.^[2] В кінці XIX століття на цій території вже проживало близько 2 400 липован попівського напрямку.^[3]

Друга група російських поселенців з'явилась на території краю після приєднання цих територій до складу УРСР. Вони прибували для роботи на великих підприємствах, що розташовувалися у найбільших містах області. Таким чином найбільші російські громади з'явились у містах Чернівці (11,3% населення міста), Новодністровськ (10,2% населення міста) та Сокирянському районі (6,2% населення району) області.^[4]

Розселення

Більшість росіян проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області, зокрема у селах Біла Криниця та Грубна.

Динаміка чисельності росіян у Чернівецькій області за даними переписів населення:

• 1959 — 51268 (6,6%)
• 1970 — 53364 (6,3%)
• 1989 — 63066 (6,7%)
• 2001 — 37881 (4,1%)

Мова

Поширення російської мови як рідної у міських та сільських радах Чернівецької області

Рідна мова[1]	Кількість росіян	%
Російська мова	34 653	91,48
Українська мова	3 071	8,11
Інша	35	0,09

Населені пункти з найвищою часткою населення, що вказало рідною мовою російську за переписом 2001 р.^[5]

с. Грубна	91,53%
с. Біла Криниця	76,33%
с. Липовани	34,64%
м. Чернівці	15,27%
м. Новодністровськ	13,37%
с. Білоусівка	10,93%
м. Герца	10,89%
м. Новоселиця	10,07%

У період з 2012/13 по 2016/17 навчальний рік у Чернівецькій області частка учнів, які здобували загальну середню освіту в класах із викладанням російською мовою, коливалася в районі 0,31—0,37 %^[6]. За даними Державної служби статистики України станом на 2021/22 навчальний рік у Чернівецькій області загальну середню освіту в класах із російською мовою викладання отримував 161 учень (0,15 % учнів в області)^[7]. Станом на 2022/23 навчальний рік у Чернівецькій області не було жодного класу з російською мовою викладання^[8].

Релігія

Головний релігійний центр липован — село Біла Криниця (рум. Fontana Alba). Поруч з ним на румунській території знаходилися липованські села Клімауць і Соколинці, де проживали липовани. У селі Соколинці (зараз — Липовани) росіяни оселилися у 1724 році. У 1785 році в лісі липовани побудували монастир, який у 1791 році був перенесений до Білої Криниці. Біля монастиря був посаджений великий сад, відомий під назвою Дунін сад, пізніше описаний в романі «У лісах» Мельниковим-Печерським.

З 1840-х років Буковина і Біла Криниця стали найважливішими центрами російської старообрядницької діаспори і взагалі старовірів. У Білокриницькому монастирі була відновлена ​​старообрядницька іерахія: створена старообрядницька архієрейська кафедра, перетворена потім в митрополію, а незабаром після цього виникли і зарубіжні єпархії, підлеглі Білокриницької ієрархії.^[9]

Громадські організації

В області діє Чернівецьке обласне громадське об'єднання «Руська Громада Буковини», яке було створено в 1993 році (ініціатори В. М. Довгешко, А. А. Федоров, М. М. Воробйов і В. І. Ляшенко). Обласну Раду Громади, з дня її заснування, очолює Олександр Федоров. У 1997 році російська Громада Буковини ввійшла до складу Конгресу Російських Громад Західних областей України з центром у Львові, в якому сьогодні перебувають громади Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської та Чернівецької областей.^[10]