Сокирянський район

Сокиря́нський райо́н — колишній^[2] район Чернівецької області України, (1940-1941; 1944-2020 роки). Районний центр  був у місті Сокиряни. Площа району — 661 км². Населення становило 43 404 особи (станом на 1 липня 2016 року). На цей час територія колишнього Сокирянського району цілком входить до складу Дністровського району Чернівецької області.

Сокирянський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Чернівецька область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Чернівецька область
Код КОАТУУ:	7324000000
Утворений:	11 листопада 1940[1]
Ліквідований:	17 липня 2020
Населення:	▼ 42 158 (на 1.1.2019)
Площа:	661 км²
Густота:	67.4 осіб/км²
Тел. код:	+380-3739
Поштові індекси:	60200—60237
Населені пункти та ради
Районний центр:	Сокиряни
Міські ради:	1
Сільські ради:	21
Міста:	1
Села:	28
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Сокирянська РДА Сокирянська райрада
Адреса:	60200, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, м. Сокиряни, вул. Шевченка, 3
Мапа
Сокирянський район у Вікісховищі

Географія

Розташований на сході області в зоні лісостепу, займає південно-східну частину Пруто-Дністровського міжріччя. Площа 670 км². 7,3% від загальної території області. Відстань до Чернівців від районного центру Сокиряни 156 км шосейними і ґрунтовими шляхами і 163 км залізницею.

Район межував: на заході — з Кельменецьким районом, на півночі — з Хмельницькою областю, на сході — з Вінницькою областю, на півдні — з Республікою Молдова.

Історія

Район був заснований у липні 1940 р. після звільнення території Бессарабії від румунської окупації (листопад 1918- червень 1940). До його складу увійшли віднесені до складу Української РСР частини Секурянської, Романкоуцької, Бричанської, Яноуцької волостей Хотинського повіту. Після повторного звільнення території від румунсько-німецьких загарбників Червоною Армією у березні 1944 року відновив існування в попередніх адміністративних межах у складі Чернівецької області УРСР.

Остаточно припинив існування після завершення чергової загальноукраїнської державної адміністративної реформи у грудні 2020 р.. Рішення про ліквідацію було прийняте на державному рівні 17 липня 2020 р.

Природно-заповідний фонд Сокирянського району

Національні природні парки

Хотинський (частина).

Іхтіологічні заказники

Куютинський, Непоротівський.

Ландшафтні заказники

Василівський яр, Галицька стінка, Молодівський яр, Шебутинський яр.

Ботанічні пам'ятки природи

Вікові липи, Липа срібляста, Платан східний (чинар), Сосна Чорна, Сторічний дуб, Урочище «Жафино», Чотири тополі.

Гідрологічні пам'ятки природи

Джерело «Поруб», Джерело «Розкопинці», Ожевська мінеральна.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Романківецький.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Сокирянського району

Адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 21 сільську раду, які об'єднують 29 населених пунктів та підпорядковані Сокирянській районній раді^[3]. Районний центр був у місті Сокиряни. На цей час територія колишнього Сокирянського району цілком увійшла входить до складу Дністровського району Чернівецької області з адміністративним центром у смт. Кельменці.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	22 852	4251	3186	6757	5479	3048	131
Жінки	26 034	4159	3200	6323	6491	5466	395
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 131  85 + 395  332  80-84 784  546  75-79 1304  970  70-74 1648  1200  65-69 1730  1306  60-64 1896  847  55-59 1199  1656  50-54 1674  1670  45-49 1722  1849  40-44 1789  1447  35-39 1424  1691  30-34 1449  1770  25-29 1661  1710  20-24 1618  1476  15-20 1582  1612  10-14 1602  1433  5-9 1421  1206  0-4 1136

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	43927	89,85 %
росіяни	3044	6,23 %
молдовани	1681	3,44 %
білоруси	46	0,09 %
румуни	43	0,09 %
інші	148	0,30 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	44207	90,42 %
російська	3130	6,40 %
молдовська	1454	2,97 %
білоруська	22	0,04 %
румунська	17	0,03 %
інші	59	0,12 %

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)^[6]

	українська	російська	молдовська
Сокирянський район	90,4	6,4	3,0
м. Сокиряни	91,5	6,6	1,6
с. Олексіївка	97,3	0,5	2,1
с. Новоолексіївка	92,8	1,7	3,4
с. Білоусівка	88,2	10,9	0,7
с. Василівка	99,3	0,5	0,1
с. Розкопинці	99,6	0,4	-
с. Вашківці	97,2	1,1	1,6
с. Нова Слобода	93,7	1,3	4,6
с. Вітрянка	99,4	0,5	0,1
с. Волошкове	97,8	0,5	1,6
с. Гвіздівці	98,4	0,8	0,7
с. Грубна	7,1	91,5	1,0
с. Коболчин	98,8	0,7	0,3
с. Кормань	98,9	0,4	0,6
с. Кулішівка	98,7	0,7	0,4
с. Ломачинці	96,1	2,8	0,7
с. Лопатів	98,5	1,1	0,2
с. Покровка	99,1	0,9	-
с. Михалкове	98,6	0,8	0,2
с. Галиця	98,4	0,8	0,8
с. Непоротове	99,2	0,8	-
с. Братанівка	99,0	0,7	0,3
с. Ожеве	96,9	2,3	0,5
с. Романківці	98,8	0,8	0,3
с. Селище	98,7	1,0	0,3
с. Сербичани	98,7	0,9	0,4
с. Шебутинці	98,6	1,1	0,2
с. Шишківці	26,6	1,7	71,7
с. Струмок	94,6	2,4	3,0

У районі проживає^[коли?] 48,1 тисяч осіб (без Новодністровська). Міське населення 11,4 тис. осіб, сільське — 36,7 тис. осіб. Середня густота населення — 89,1 осіб на км².

Найбільш поширені прізвища в районі

Ткач, Руснак, Гончар, Мельник, Кушнір, Олійник, Харабара, Швець, Гуцул, Чорний, Шевчук, Бабій, Кишка, Ткачук, Мартинюк, Боднар, Цуркан, Кувіла, Серебрянський, Аузяк, Андронік, Злий, Глушко, Продан, Сливка, Пастушок, Жук, Чумак, Цап, Зубаль, Савчук, Лисий, Коваль, Гринько, Попов, Бірюк, Гладкий, Костюк, Гандзій, Щасливий, Куляк, Кучерявий, Марчук, Гонца, Тимчук, Якубовський, Козак, Ротар, Беженар, Гуйван, Рябий, Забудько, Скрипник, Яковина, Герасимчук, Заболотний, Шамбра, Боднарюк, Грищук, Гангал, Голяк, Москалюк, Урсул, Черній, Кулій, Фрицак, Леленко, Барчук, Погребняк, Трач, Багрій, Бучка, Ожеван, Рудько, Василіка, Базелюк, Добровольський, Мудрик, Янчак, Максимчук, Щербатий, Ваданюк, Дідик, Твердохліб, Базь, Заришняк, Нагірняк, Яровий, Босак, Бузурний, Горган, Анатійчук, Маленький, Присакар, Люльчак, Пшеничко, Радевич, Кривий, Семенко, Богач, Дикий, Микитюк, Пижівський, Плінгей.

Економіка

На території району працюють 5 промислових підприємств, з яких 4 виробляють товари народного споживання. В районі 45646 га сільськогосподарських угідь, 35838 га ораної землі, 4060 га садів, 13937 га лісів. На території району працюють 34 агроформування. Вирощують зернові, зернобобові культури, цукрові буряки, соняшник, виробляють молоко, м'ясо.

Інфраструктура

У районі 36 дошкільних закладів, 28 загальноосвітніх шкіл, 1 професійно-технічне училище. Охорона здоров'я представлена 4 лікарнями, 4 поліклініками, 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами. У районі діють 27 клубних закладів, 29 бібліотек.

Культура

• Жіночий ансамбль "Мелодія", створений при музичній школі та багато пісенно-музичних колективів сіл району.
• Польова веселка

Персоналії

• Категорія:Уродженці Сокирянського району
• Люди, пов'язані із Сокирянським районом

Література

• Джаман В. О., Коновалова Н. І. Сокирянський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4. — С. 211.
• Босак В. М. Романківці: на історичних перехрестях Василь Босак — Снятин: Прут-Принт, 2004.
• Гусар Ю. С. Сокиряни: путівник українською і російською мовами; резюме — румунською мовою / Юхим Гусар. — Ужгород: Карпати, 1986. — 95 с.: іл.
• Гандзій В. В. Моє село крізь століття, епохи і роки [про с. Романківці] / Василь Гандзій
• Гусар Ю. С. Дністровий зорепад: штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: Місто, 2010. — 124 с.
• Чорний О. Д. Вашківці на сивих вітрах минувшини / Олександр Чорний. — Чернівці: Прут, 2009. — 312 с.: іл. — ISBN 978-966-560-422-8.
• Чорний О. Д. Місто, де сходить сонце / Олександр Чорний. — Чернівці: Прут, 2010. — 256 с. — ISBN 978-966-560-522-5.
• Чорний О. Д., Мандзяк О. С. Сокирянська бистрина / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Прут, 2011. — 312с.: іл.- ISBN 978-966-560-539-3.
• Чорний О.Д. У царстві коболчинського глечика. - Чернівці: АНТ ЛТД, 2011. - 47 с.: іл.
• Чорний О., Мандзяк О. Не загубились села у віках: Дослідження, знахідки, відкриття / Олександр Чорний, Олексій Мандзяк. — Чернівці: Друк Арт, 2014. — 344 с.: іл. — ISBN 978-966-2021-99-8.