Ротенберг Борис Романович

Борис Романович Ротенберг (нар.. 3 січня 1957 року, Ленінград, Російська РФСР, СРСР) — фінський і російський підприємець, менеджер, співвласник і член ради директорів ШМД Банку («Північний морський шлях»)^[3][4]. Віце-президент Федерації дзюдо Росії^[3]. Заслужений тренер Росії, кандидат педагогічних наук. Засновник та керівник програми розвитку російського автоспорту SMP Racing.

Ротенберг Борис Романович
рос. Борис Ротенберг
Народився	3 січня 1957(1957-01-03) (68 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Фінляндія[1]  Росія
Місце проживання	Санкт-Петербург
Діяльність	підприємець, автогонщик, спортивний тренер, керівник
Alma mater	Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П. Ф. Лесгафтаd (1978)
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук[2] (2004)
Знання мов	іспанська
Рід	Rotenbergd
Брати, сестри	Ротенберг Аркадій Романович
У шлюбі з	Irina Kharanend і Karina Rotenbergd
Діти	Ротенберг Борис Борисович і Ротенберг Роман Борисович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ротенберг (значення).

Біографія

Борис Ротенберг народився 3 січня 1957 року в Ленінграді^[3].

1968 року записався до секції самбо до Анатолія Рахліна, де вже тренувалися його старший брат Аркадій і Володимир Путін^[3][5]. В молодості виступав за збірну міста, був неодноразовим призером чемпіонатів СРСР та Кубків СРСР серед юнаків та молоді^[6]. В 1974 році став майстром спорту з дзюдо^[3], в 1980-у — майстром спорту з боротьби самбо. У 1978 році закінчив Ленінградський інститут фізичної культури та спорту ім. П. Ф. Лесгафт^[3]. 1992 року став тренером професійного клубу дзюдо «Чікара» в Гельсінкі^[3].

1998 року повернувся до Петербурга^[3].

У 2001 році разом з братом заснував СМП Банк^[3] («Північний морський шлях»). Пізніше брати отримали контроль над частиною активів ФГУП " Росспиртпром «^[7].

З 2001 року — генеральний директор Товариства спортивних єдиноборств „Батьківщина“.

У 2003 році зареєстрував у Москві дві фірми за однією адресою в Коломенському проїзді — „База-торг“ і „Постачання“^[4]. У 2003—2004 роках був молодшим партнером концерну в компанії „Газтагед“ (25 % через „База-торг“^[4]), через яку йшли закупівлі труб для „Газпрому“. Оборот компанії становив близько 1 млрд доларів США^[8]. У 2005 році директор з корпоративних досліджень компанії Hermitage Capital Management Вадим Клейнер у своїй доповіді назвав кілька посередників, які отримували незрозумілі пільги від „Газпрому“, зокрема, як посередник з операцій з трубами для „Газпрому“ був названий „Газтагед“^[4]. Фірма „Постачання“ в 2008 році знаходилася в процесі ліквідації, раніше володіла гірничо-алтайською компанією „Сібгазімпекс“ (на 25 %; ліквідована в 2007 році), решта 75 % компанії контролювала „Газкомплектімпекс“ (дочірнє підприємство „Газпрому“)^[4].

У 2008 році Борис разом з братом придбав 10 % акцій Новоросійського морського торговельного порту, викупив у „Газпрому“ п'ять будівельних підрозділів („Волгогаз“, „Ленспецбудгаз“, „Спецгазрембуд“, „Волгограднефтемаш“ і „Краснодаргазбуд“^[4]). корпорацію „Будгазмонтаж“^[3].

У 2009 році депутат Держдуми Ашот Єгіазарян називав Бориса Ротенберга одним із співвласників готелю „Москва“, навколо якого розгорнулася запекла боротьба — контроль над ним намагалися встановити структури Сулеймана Керімова^[3].

У 2009 році Ротенберги згадувалися в ролі партнерів девелоперської компанії „МСМ-5“, що виграла тендер Міноборони на будівництво 225 000 м² житла в Московській області^[3].

На початку 2010 року підконтрольні Аркадію та Борису Ротенбергам компанії подали до Федеральної антимонопольної служби заявку на придбання трейдера „Північний європейський трубний проєкт“, великого постачальника труб „Газпрому“^[3], який, як планувалося, повинен був постачати труби для газопроводу „Північний потік“»^[8]..

З жовтня 2010 року брати Ротенберги придбали у структур «Газпрому» 100 % акцій Відкритого акціонерного товариства «Теплоенергетична компанія Мосенерго», після чого раду директорів компанії очолив Ігор Аркадійович Ротенберг^[9].

З 2012 року іноді виступає за свою команду в кузовних автоперегонах.^[10] У 2014 році взяв участь у добовому автомарафоні в Дейтоні.^[11]

17 липня 2013 року був призначений президентом футбольного клубу «Динамо» (Москва).^[12] Рівно за два роки оголосив про звільнення.^[13]

20 березня 2014 року Борис і Аркадій Ротенберги потрапили під дію економічних санкцій, введених президентом США Бараком Обамою через «порушення суверенітету та територіальну цілісність України»^[14]. «…вони обоє побачили у діях США непряме визнання своїх заслуг перед російською державою», — повідомило «Інтерфаксу» джерело серед бізнесменів^[15].

З січня 2018 року — міноритарний акціонер «Газпром буріння»^[16].

Родина

Перша дружина Ірина Гаранен — фінська громадянка, генеральний директор фірми Anirina OY (Гельсінкі), керуючий директор фірми «Ніколь» (Санкт-Петербург)^[17].

Двоє синів від першого шлюбу^[3] — Роман, віце-президент з маркетингу та розвитку бізнесу хокейного клубу СКА (Санкт-Петербург) з травня 2011 року та перший віце-президент ФХР з грудня 2014 року^[18], власник 80 % акцій маркетингового агентства «Телеспорт» (офіційного партнера РФС)^[19], до того працював в Управлінні зовнішніх комунікацій «Газпром Експорт»^[20]; та Борис- мол. (нар.. 1986) — футболіст.

Друга дружина — Карина Юріївна Ротенберг (до шлюбу Гапчук). Народилася в Санкт-Петербурзі, навчалася в англійській гімназії № 248 на проспекті Народного Ополчення. У 1993 році разом із сім'єю поїхала на постійне проживання у США. В Атланті вступила до університету, вивчала міжнародний бізнес та маркетинг, отримала MBA. Познайомилася з Борисом Ротенбергом у серпні 2008 року у 29 років, вінчання відбулося 2 серпня 2009 року у Преображенському соборі Санкт-Петербурга. Є матір'ю близнюків Дані та Софії, а також Леони. Захоплюється кіньми та допомогою бродячих собак, є главою Федерації кінного спорту Москви.

Старший брат Бориса та компаньйон Аркадій Ротенберг. У нього два сини: Ігор Аркадійович Ротенберг (нар.. 1973) — голова ради директорів ВАТ «Теплоенергетична компанія Мосенерго»^[9]", Павло Аркадійович Ротенберг (нар. 2000) — хокеїст^[21].

Статки

Входить до рейтингу журналу Forbes з 2010 року, займаючи 100-е місце зі статком 700 млн доларів США. У 2011 році займав 170-е місце в рейтингу «Найбагатші бізнесмени Росії», зі статком 550 млн $. У 2015 році підвищив свої позиції в рейтингу зі статком $1,5 млрд.^[3]

У рейтингу російських мільярдерів 2010 року, за даними журналу Фінанс, займає 81-е місце зі статком 930 млн доларів США^[22].

Основні резиденції знаходяться в Москві та в Монако. За даними «Нової газети» і «Трансперенсі інтернешнл — Росія», Ротенбергу та його дружині належать квартира та вілли в США, загальною вартістю близько 4,5 млн дол., заблоковані через персональні санкції США проти Ротенберга^[23].

Санкції

Борис Ротенберг здійснює комерційну діяльність в галузях економіки, що забезпечує суттєве джерело доходів для уряду Росії, що ініціював військові дії та геноцид громадянського населення в Україні. Таким чином, несе відповідальність за матеріальну чи фінансову підтримку дій, які підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Борис Ротенберг та на його бізнеси накладені санційні обмеження в багатьох країнах.^[24]