Рубцов Олексій Сергійович

Олексій Сергійович Рубцов — український військовослужбовець, старший лейтенант, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеня ^[1]

Олексій Рубцов Олексій Сергійович Рубцов
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	31 травня 1982(1982-05-31) м. Київ, Україна
Смерть	18 вересня 2022(2022-09-18) (40 років) Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій)
Національність	українець
Псевдо	«Солдат»
Військова служба
Роки служби	2015, 2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	«Азов»  58 ОМПБр  72 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Київ Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 31 травня 1982 року в Києві. Його батько облаштовував військові летовища, тому сім’я переїхала на Чукотку. Однак згодом родина повернулася в Україну. Після закінчення школи Олексій отримав дві спеціальності: військову та юридичну у військовому інституті імені Тараса Шевченка. Потім служив у «Десні», звідти звільнився у званні старшого лейтенанта. Після цього працював у банку, де був директором юридичного департаменту.

Активний фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ), представляв колектив «Трудові Резерви» ^[2]

На початку 2014-го допомагав друзям військовим, котрі служили в АТО. У березні 2015-го року долучився до батальйону АЗОВ. Того ж року вперше дістав поранення ^[3].

У лютому 2016 одружився. Через народження сина пішов з війська.

Після початку повномасштабного вторгнення на початку березеня вивіз рідних за кордон, а сам пішов в армію. Солдатом у складі 49-го окремого стрілецького батальйону “Карпатська Січ” імені Олега Куцина. Воював у Стоянці, Бучі, Ірпені. Після звільнення Київщини його підрозділ передислокувався на Харківщину, в Ізюм. Після повернення з-під Ізюма оформився в 72-у окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців. Служив командиром взводу розвідки ^[3].

14 вересня 2022 написав коханій, що їде на бойове завдання на Бахмутський напрямок.

Загибель

18 вересня 2022 разом із побратимами не вдалось втримати позицію через нестачу боєприпасів. Його тіло не змогли забрати, воно залишилось недалеко від нині окупованого Зайцевого ^[3].

На вшанування пам’яті Олексія Рубцова у Вишгороді на Київщині створили графіті, а в Холодному Яру на Черкащині на «Меморіалі козакам-добровольцям» було відкрито погруддя Олексія ^[4].  

Нагороди

• Орден «За мужність» ІІІ ступеня ^[1]