Рудники (Стрийський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рудники.

Рудники — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 3197 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська міська рада.

село Рудники
Церква святого Михаїла Церква святого Михаїла
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Миколаївська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46100110210011652
Облікова картка	с. Рудники
Основні дані
Засноване	1650 року
Населення	3197 осіб
Площа	3,11 км²
Густота населення	1027,97 осіб/км²
Поштовий індекс	81642[1]
Телефонний код	+380 3241
Географічні дані
Географічні координати	49°26′56″ пн. ш. 23°54′49″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	262 м[2]
Водойми	р. Нежухівка, р. Перекип
Відстань до обласного центру	43 км
Відстань до районного центру	13 км
Місцева влада
Адреса ради	81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв
Карта
Рудники
Рудники
Мапа
Рудники у Вікісховищі

Розташування

Село Рудники віддалене від центру громади на 16 км. Добре налагоджений транспортний зв'язок з допомогою автобусів та залізниці, що проходить біля східної границі села. Через село проходить автодорога Львів — Дрогобич. Межею села на заході є р. Нежухівка. Через середину села протікає річка Перекип. На півночі село межує з с. Устя, а на сході з с. Пісочна. Місцевість має рівнинний характер, лише на заході зустрічаються обриви, які закінчуються рівниною. На півдні села розташований ліс, що зветься Селищі. В північній частині села знаходяться рибні стави, викопані на місці колишнього лісу.

Історія

Село Рудники належить до старовинних поселень. Про це свідчать знайдені в землі кам'яні сокири. Ці первісні знаряддя праці добре відшліфовані, однакової форми і подібні до тих, що зустрічаються біля Карпат. Крім сокир, знайдено фігурки з кременю, що мають вигляд людей.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується оренда 3 ланів (близько 75 га) оброблюваної землі Фетком і по 2 лани орендували Костко і Лопатка^[3].

Село Рудники засноване у XVII столітті. На теперішній території села в той час були три села: Голодівка, Селищі, Кирнички. Нині цими назвами називають поля. На території села був монастир, який наприкінці XVIII століття був закритий, а землі передані поміщикові Свіжавському. Цей поміщик з'єднав всі три села в одне і назвав Рудники.

Назву села дав металургійний комплекс, котрий з перервами функціонував від IV століття до часів входження хорватських земель наприкінці X століття. Згодом поселення неодноразово відроджувалося: у XI—XII та від XVI століття. Комплекс в Рудниках досліджував В. М. Цигилик. Знайдені житла, господарські споруди, 10 горнів по виплавці заліза (VIII—X ст.).

Ще з давніх часів на прилеглих до населеного пункту землях були такі хутори, як: Ріка, Перекіпець, Гостинець.

Під впливом революційних подій, що відбувалися 1848—1849 років в Австрійській імперії, селяни Рудників часто виступали проти поміщика Полянського. Панщина в селі була скасована у 1848 році. В честь того селяни зібрали всі ручні знаряддя праці, закопали за селом, поставили пам'ятник, який назвали «Пам'ятник свободи».

Після скасування кріпосного права в селі відбулися великі зміни. Поміщиця-вдова, виїжджаючи з села, задумала продати землю. Неписьменні люди, щоб узаконити акт купівлі земель, звернулися до адвоката Полянського. Полянський обдурив селян і закупив усю землю сам.

Під час першої світової війни більша частина села згоріла. По війні власник села виїхав, а наступником став його син Володимир Полянський.

Під час першої світової війни до села, за переказами старожилів, прийшло військо, до тих пір небачене. Це були січові стрільці. В Рудниках стояв похідний курінь вишколу підстаршин. Стрільці розмістилися на постій в скромних хатах. У лавах УГА було близько 100 жителів з села.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	3178	99.41%
російська	15	0.47%
угорська	1	0.03%
циганська	1	0.03%
інші/не вказали	2	0.06%
Усього	3197	100%

Церква

В центрі села, близько 135 років тому, збудовано храм Святого Архистратига Михаїла.

Храм був збудований у 1885 р. на найвищому пагорбі села.

Сьогодні це той же храм Архистратига Михаїла, Стрийська єпархія, Рудниківський деканат, УГКЦ.

В храмі знаходяться мощі блаженних Олімпії та Лаврентії. Лаврентія Гарасимів є родом з села Рудники.

Пам'ятки

• Поселення черняхівської і ранньослов'янської культури^[d] (III—IV ст., VI—VII ст.);
• Залізодобувний центр^[d] (X—XI ст.);
• пам'ятник «Борцям за волю України»^[d] (скульптор Петро Дзиндра, архітектор Олександр Ярема, 1990), вул. Шкільна;
• Пам'ятник Тарасові Шевченку^[d] (1965), вул. Шкільна;
• пам'ятник воїнам УГА.
• пам'ятний знак воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни (скульптор Аїда Охріменко)
• пам'ятник дружині цісаря Австро-Угорщини Йосифа I - Єлизаветі Баварській (Сісі), поставлений 1898 р. паном Теодозієм Полянським^[5]

Відомі люди

Народилися

• Лаврентія Гарасимів (1911—1952) — черниця греко-католичка, репресована радянською владою. Відбувала заслання у Томській області Росії. Зарахована до лику блаженних 2001 року папою Іваном Павлом ІІ.
• Степан Герилів (нар. 1954) — український письменник, волонтер.
• Давидяк Василь Степанович — священик УГКЦ, посол австрійського Райхсрату.
• Данилів Дем'ян Петрович (1997—2021) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Кончаківський Микола Семенович — вояк боївки СБ Дрогобицького надрайонного проводу ОУН, довголітній політв'язень радянських тюрем, дисидент.
• Зіновій Лавришин (1943—2017) — український композитор, піаніст, диригент.
• о. Михайло-Матей Гаврилів - ієромонах УГКЦ, який активно діяв на території Галичини, як підпільний священник УГКЦ.^[6]

Навчалися

• В місцевій школі навчався Іванус Михайло — діяч ОУН, надрайонний референт СБ ОУН, в.о. окружного референта СБ ОУН Городоччини.