Русов Олександр Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Русов.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Ру́сов (7 (19) лютого 1847(18470219), Київ — 8 (21) жовтня 1915, Саратов) — український земський статистик, етнограф, фольклорист і громадський діяч. Чоловік Софії Русової.

Русов Олександр Олександрович
Народився	7 (19) лютого 1847  Київ, Російська імперія
Помер	21 жовтня 1915(1915-10-21) (68 років)  Саратов, Російська імперія
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	економіст, статистик, етнолог, українознавець, демограф, видавець
Галузь	статистика[1], економіка[1], етнологія[1], українознавство[1], демографія[1] і видавнича справа[1]
Alma mater	Історико-філософський факультет Київського університетуd (1868)[2] і Друга київська гімназія
Знання мов	російська[1]
Заклад	Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Посада	професор
У шлюбі з	Русова Софія Федорівна
Діти	Русов Юрій Олександрович і Русов Михайло Олександрович
Роботи у Вікіджерелах

Життєпис

Народився 7 лютого 1847 року в Києві. Закінчив Другу київську гімназію. Під час навчання в Київському університеті був членом Старої Громади, до якої його ввів Михайло Драгоманов.

Перші виконавці опери «Різдвяна ніч». Київ, 1873. Стоять: Солоха (Л. Липська), Дяк (А. Матвіїв), Чуб (В. Новицький), Пацюк (Габель), Оксана (Лисенко), Вакула (Олександр Русов). Сидять: Голова (Богданів), Одарка (Н. Булах)

По закінченні історико-філологічного факультету у 1868 р. кілька років був учителем гімназії в Києві; після відкриття Південно-західного відділу Географічного Товариства став його активним членом.

Київська «стара» громада разом зі студентською, 1874 р. Зліва направо: перший ряд: невідомо, Комарецький, невідомий представник студентської громади, Олександр Русів (скарбник), Іродіон Житецький, Волянський, Трохим Біленький, Михайло Левченко; другий ряд: Микола Лисенко, Павло Чубинський, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Орест Левицький (делегат студентів при старій громаді), Діаконенко; третій ряд: Фаворський, Михайло Драгоманів, Петро Косач (?), Білоусів, Микола Ковалевський, Пащенко, Хведір Вовк, Володимир Антонович, Микола Вербицький, Вільям Беренштам, невідомо, невідомо, Павло Житецький, невідомо.

1874 р. брав участь у підготовці перепису населення Києва. Кілька разів виїздив на навчання за кордон.

Під час перебування в Празі у 1875–1876 роках видрукував перше повніше видання Шевченкового «Кобзаря» (2 томи), з якого російська цензура пропустила тільки перший том.

Фотознімок Олександра Русова з колекції фотографій з фондів жандармських управлінь та охоронних відділень. 1893 р.

Разом з Петром Червінським, Василем Варзаром і Олександром Шликевичем організував земську статистику на Чернігівщині, яка дала початок так званій Чернігівській земській статистиці і залишила глибокий слід в історії статистичної думки.

У 1878–1880 роках працював у Ніжинському повітовому земстві.

У 1879—1883 роках перебував в Одесі, де взяв участь у діяльності української громади.

У 1882–1892 роках очолював оціночно-статистичну роботу в Херсонській і Харківській губерніях.

У 1893–1898 роках розробив економічний баланс Чернігівської губернії;

У 1899–1902 роках  — завідував Статистичним бюро Полтавської губернії. Провадив описи повітів і міст, організував подвірний перепис Полтавської губернії.

Після примусового виселення з Полтави 1902 р. переїхав до Петербурга, де працював у страховому товаристві «Надежда».

1909 року повернувся в Україну і викладав статистику в Київському комерційному інституті, був професором.

Помер у Саратові 8 жовтня 1915 року, куди був евакуйований під час Першої світової війни комерційний інститут.

Наукова діяльність

Русов — автор близько 40 наукових праць і численних статей, серед них 8 «Київській старині.» і «Украинской Жизни». З економічно-статистичних праць Русова найважливіші:

• «Русские тракты в конце 17 и начале 18 веков» 1876 р.;
• «Нежинский уезд» 1879 р.;
• «Харьков по переписи 1893 г.» 1893 р.;
• «Описание Черниговской губернии» 2 томи 1898–1899 рр.;
• «Днепр в конце 18 ст.»;
• «Статистика украинского населения Європейской России» (в книзі «Украинский народ в его прошлом и настоящем», 1914 р.);

Праці про Херсонський повіт, про народну освіту в Херсонській губернії, про Воздвиженський ярмарок у Чернігові та інші. З української фолкльористики Русов написав розвідку про Вересая («Остап Вересай и исполняемые им думы и песни» 1874 р.), торбаністів 1892, колядки 1907 й інші. Русов написав також працю про діяльність М. Лисенка («КСт.», 1903). Своєю географічно-експедиційною методою статистичних дослідів Русов створив школу дослідників.

Вшанування пам'яті

У Херсоні існує вулиця Олександра Русова.

19 лютого 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 170 років з дня народження Олександра Русова (1847—1915), земського статистика, етнографа, педагога, громадського і політичного діяча.^[3]