Віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата

Віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата (ісп. Virreinato del Río de la Plata — «віцекоролівство срібної річки») — останнє і найкороткотриваліше віцекоролівство, засноване Іспанією. Територія віцекоролівства включала території сучасних Аргентини, Уругвая, Парагвая і Болівії.

Віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата Virreinato del Río de la Plata Віцекоролівство Іспанської імперії ← ↓ Прапор Іспанії[a] Віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата (червоний — фактично колонізовані території) Столиця Буенос-Айрес (1776–1810) Монтевідео (1811—1814) Релігія християнство, католицтво Час існування 1 серпня 1776 – 1 квітня 1825 Офіційна мова іспанська Уряд монархія Попередник Наступник Віцекоролівство Перу Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати Парагвай Болівія Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата

Віцекоролівство засновано 1776 внаслідок відділення від віцекоролівства Перу — для посилення регіону на противагу Великій Британії і Португалії, оскільки саме тоді розпочалася чергова іспансько-португальська колоніальна війна.

Фактично віцекоролівство ліквідоване 1814, після захоплення революційними силами еліти кріольйо^[en][4] його столиці Монтевідео, а формально — 1816, після проголошення незалежності Аргентини.

Перелік віцекоролів Ріо-де-ла-Плати

• Педро де Себальйос (1777—1778)
• Хуан Хосе де Вертіс і Сальседо (1778—1784)
• Ніколас дель Кампо (1784—1789)
• Ніколас де Аредондо (1789—1795)
• Педро Мело де Портуґал-і-Вілена (1795—1797)
• Антоніо Олаґер Фелью (1797—1799)
• Ґабрієль де Авілес (1799—1801)
• Хоакін дель Піно-і-Рохас (1801—1804)
• Рафаель Собремонте (1804—1807)
• Сантьяго де Ліньєрс (1807—1809)
• Бальтасар Ідальго де Сіснерос (1809—1810)
• Франсіско Хав'єр де Еліо (в Монтевідео: 1811—1812)