Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ріттер (місячний кратер)
кратер на видимому боці Місяця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кра́тер Рі́ттер (лат. Ritter) — великий метеоритний кратер у південно-західній частині Моря Спокою на видимому боці Місяця. Назва присвоєна на честь німецького географа Карла Ріттера (1779—1859) і німецького інженера-будівельника Августа Ріттера[en] (1826—1908); затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у ранньоімбрійському періоді[1].
Remove ads
Опис кратера
Узагальнити
Перспектива
Найближчими сусідами кратера Ріттер є кратер Діонісій на заході північному заході; кратер Маннерс[en] на півночі північному сході; кратер Себін на південному сході (вали кратерів Себін і Ріттер розділяє долина шириною у декілька кілометрів) і кратер Шмідт[en] на півдні південному заході. З північно-західного боку до кратера підходять Борозни Ріттера; на південному сході знаходиться борозна Іпатії[2]. Селенографічні координати центра кратера 1.96° пн. ш. 19.17° сх. д., діаметр 29,5 км[3], глибина 1300 м[4].
Кратер Ріттер має полігональну форму й практично не зазнав руйнувань. Вал має чітко окреслену крайку, внутрішній схил вала має сліди обвалів. Дно чаші пересічене, з декількома кільцевими хребтами, концентричними відносно вала та з окремим пагорбами. За морфологічними ознаками кратер належить до типу TRI (за назвою типового представника цього класу — кратера Тріснеккер.
Кратер має незначну глибину, так як і схожий з ним за морфологічними ознаками кратер Себін. З цієї причини, також як і через видиму відсутність радіальних викидів порід і вторинних кратерів, розташування поблизу грабена (борозни Іпатії), висловлювалось допущення, що обидва кратери є вулканічними кальдерами[5]. З позицій теперішніх уявлень невелика глибина кратера пояснюється ізостатичним підняттям порід, обумовленим невеликою товщиною місячної кори у басейні Моря Спокою і високими температурами лави, що знизили її в'язкість, що дозволило поверхні дна чаші кратера швидше досягнути ізостатичної рівноваги з породами басейну.
Remove ads
Сателітні кратери
Галерея
Світлина кратерів Риттер і Себін з борта зонда «Рейнджер-8».
Світлина кратерів Ріттер і Себін (на передньому плані) з борта Аполлона-11. У нижній частині ліворуч світлини видно борозни Іпатії, у центрі – кратер Шмідт[en].
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads