Сабат-Свірська Марія Володимирівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Сабат.

Марія Володимирівна Сабат-Свірська (22 березня 1895(18950322), Помонята, тепер Рогатинського району Івано-Франківської області — 6 квітня 1983, Рівне) — оперна і камерна співачка, ліричне сопрано. Конфідент радянських органів державної безпеки у 1940-х роках

Сабат-Свірська Марія Володимирівна
Основна інформація
Дата народження	22 березня 1895(1895-03-22)
Місце народження	Помонята, Рогатинський район, Івано-Франківська область
Дата смерті	6 квітня 1983(1983-04-06) (88 років)
Місце смерті	Рівне, Українська РСР, СРСР
Професії	співачка
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал[d]

Життєпис

Народилась у селі Помонята. Вчилася у Музичному інституті ім. Лисенка у Львові та у Львівській консерваторії (у С. Козловської). 1926—1949 роках — у Польщі в Торунській опері і Варшавській опереті.

Похована в м. Рівному.

Батьки — Володимир Сабат (священик) та Євгенія Сабат (донька священика Йосипа Білинкевича з Рукомиша на Тернопіллі). Після Помонят родина 10 років жила в Нижньому Синьовидному Стрийського району. Тут отець Володимир вів велику просвітницьку роботу. Його дружина Євгенія лікувала селян гомеопатичними засобами, помагала породіллям. Лікар Раппопорт, що мав практику у Верхньому Синьовидному, часто доручав їй доглядати своїх хворих, консультувався з нею. Також Євгенія організовувала музичні вечори, ставила вистави, друкувалася у львівських виданнях.

Після встановлення радянської влади у Західній Україні у 1939 р. працювала у музичній редакції львівського обласного радіо.

Перший чоловік, інженер Іван Свірський випадково загинув у перші дні війни. Другий чоловік, Михайло Мельник, у 1945 р. засуджений до 10 років таборів. З 1950 р. слід за сином-лікарем Зоряном переїхала до Рівного, де викладала у музичному училищі. Молодша сестра, Софія Сабат-Федорцева (1900–1988), з 1927 р. працювала в Українській РСР у театрі «Березіль», народна артистка УРСР (1946).

Література

• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.II. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.257, 330—331
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 519.
• Вєдєнєєв Д. Особливості оперативних та репресивних заходів радянських спецслужб з ліквідації Греко-католицької церкви в Галичині (1939–1946 рр.) //  Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»): збірник статей. – К., 2016. – С.168–185.
• Вєдєнєєв Д., Лисенко О. «Самый образованный священник Западной Украины…» . Радянські спецслужби й о. Гавриїл Костельник у 1939–1948 роках // Сторінки воєнної історії України. Збірник наукових праць. – К., 2016. – Вип. 18. – С. 120 –165.
• Вєдєнєєв Д. «ОБЛОЖИТЬ КИЕВ НАШЕЙ АГЕНТУРОЙ…» РЕЛИГИЯ В ОККУПАЦИИ И СОВЕТСКИЕ СПЕЦСЛУЖБЫ. Ч. 1 https://pravlife.org/ru/content/oblozhit-kiev-nashey-agenturoy-religiya-v-okkupacii-i-sovetskie-specsluzhby-ch-1

Посилання

• Сабат-Свірська Марія Володимирівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 609.
• Проект «Українці у світі»