Савченко Вячеслав Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко.

Вячесла́в Іва́нович Са́вченко (нар. 18 лютого 1969 року, м. Миколаїв) — український письменник, військовик, генерал-майор. Член Національної спілки журналістів України.

Вячеслав Савченко
Ім'я при народженні	Вячеслав Іванович Савченко
Народився	18 лютого 1969(1969-02-18) (56 років) Миколаїв УРСР
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
Мова творів	російська
Роки активності	від 2015 р.
Жанр	роман
Magnum opus	«Морський вузол»
Членство	Національна спілка журналістів України
Нагороди	Орден Данила Галицького
Премії	Премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва
Військове звання  Генерал-майор Місце проживання Херсон

Життєпис

Вячеслав^[1] народився в Миколаєві, навчався в школі-інтернаті спортивного профілю, який закінчив 1986 року. Кандидат у майстри спорту з академічного веслування. Вищу освіту здобув у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (1996, заочно), правознавець.

Трудову діяльність розпочав слюсарем у Миколаєві 1987 року. Строкову армійську службу пройшов у прикордонних військах на Закавказзі (1987—1989). Зробив кар'єру в органах державної безпеки (1989—2014), служив у Миколаєві спочатку як помічник коменданта^[2], згодом на офіцерських посадах у системі Служби безпеки України; з 27.03.2010 — начальник Управління СБУ в Херсонській області (на посаді по 01.09.2013). Військове звання генерал-майор присвоєно 24.08.2011. Звільнений з військової служби в запас за власним бажанням 25.12.2014.

З листопада 2015 року по січень 2016-го служив добровольцем на Сході України як інструктор (без військового звання) у батальйоні патрульної служби поліції спеціального призначення «Миколаїв», перебував на ротаціях у секторах «А» і «М».

Від березня 2016 року до вересня 2017-го — інструктор батальйону Національної гвардії України в Херсоні. З жовтня 2016 року по листопад 2018-го — позаштатний радник голови Херсонської обласної ради з питань безпеки та оборони, брав активну участь у діяльності підрозділів територіальної оборони області.

З лютого 2022 року — вояк-доброволець у Збройних силах України.

Живе в Херсоні. Дружина — Оксана. Діти: сини Ігор, Валерій, доньки Аліна, Ярослава.

Творчість

Автор трьох романів, написаних російською мовою: «Морской узел» (2018), «Морской узел-2. Бремя ангелов» (2020) та «Морской узел-3. Слезы ангелов» (2022). Друга й третя книжки — це логічне продовження першого літературного твору^[3].

Має хобі, пов'язані з художньою творчістю: блогер, фотомитець. Переможець в одній з номінацій V Щорічного конкурсу блогерів і громадських журналістів Херсонщини від співтовариства «Інформпростір Херсонщини» за постійну авторську рубрику «Хроніки хунти», яку вів на своїй сторінці в соцмережі Facebook (2015)^[4].

Учасник кінофестивалю «Золота панда» (Китай) з фотофільмом «Сузір'я тигра».

Нагороди, відзнаки

• орден Данила Галицького (2012)
• медаль «За бездоганну службу» (2005)
• Премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва (2019)^[5]
• почесна відзнака Оперативно-тактичного угруповання «Маріуполь» «За оборону Маріуполя» (2016)

Нагороджений медалями, іншими відомчими заохочувальними відзнаками СБУ.