Сагдєєв Роальд Зіннурович

Роальд Зіннурович Сагдєєв (тат. Roald Zinnur uğlı Səğdiev, Роальд Зіннуров Ули Сәг'діев; 26 грудня 1932(19321226), Москва) — радянський і американський фізик, академік АН СРСР і РАН, доктор фізико-математичних наук. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (1987—1989). Народний депутат СРСР (1989—1991). Герой Соціалістичної Праці (1986).

Сагдєєв Роальд Зіннурович
тат. Роальд Зиннур улы Сәгъдиев
Народився	26 грудня 1932(1932-12-26)[1][2] (92 роки)  Москва, СРСР[1]
Країна	СРСР  США  Азербайджан
Діяльність	фізик, політик, викладач університету
Галузь	фізика плазми
Alma mater	фізичний факультет МДУ, Курчатовський інститут[3] і МДУ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1963)
Вчене звання	академік АН СРСР[d] і академік Російської академії наук
Науковий керівник	Леонтович Михайло Олександрович і Ландау Лев Давидович
Відомі учні	Albert Galeevd, Захаров Володимир Євгенович, Фрідман Олексій Максимович і Q12537200?
Знання мов	англійська[4] і російська
Заклад	Курчатовський інститут, Мерілендський університет, Інститут ядерної фізики імені Г. І. Будкера СВ РАНd і Інститут космічних досліджень Російської академії наук
Членство	Папська академія наук[5], Національна академія наук США, Російська академія наук, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук[6] і Угорська академія наук
Партія	КПРС
У шлюбі з	Susan Eisenhowerd
Нагороди	премія Лео Сіларда (1995) James Clerk Maxwell Prize for Plasma Physicsd (2001) Great Immigrants Awardd (2008) Allan D. Emil Memorial Awardd (1987) honorary doctor of Toulouse-III Universityd (1974)
IMDb	ID 1041411
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Роальд Сагдєєв народився в Москві в татарській родині^[7]. Коли йому було чотири роки, він разом з батьками переїхав до Казані. Закінчив середню школу в Казані і вступив до Московського державного університету, який успішно закінчив.

У 1956—1961 працював в Інституті атомної енергії імені Курчатова, в 1961—1970 — завідувач лабораторії Інституту ядерної фізики Сибірського відділення АН СРСР, в 1970—1973 — завідувач лабораторії Інституту фізики високих температур АН СРСР.

З 1973 по 1988 роки був директором Інституту космічних досліджень АН СРСР. Потім керівником науково-методичного центру аналітичних досліджень Інституту космічних досліджень. Член редакційної колегії журналу «Письма в „Астрономический журнал“», член Головної редакційної колегії інформаційних видань ВІНІТІ, член редакційної колегії бібліотечки «Квант» (видавництво «Наука»).

Академік РАН (член-кореспондент Академії наук СРСР з 1964, академік з 1968). Іноземний член Національної академії наук США і Королівської академії наук Швеції.

У 1968 кілька десятків радянських громадян підписали листи, адресовані владі СРСР, в яких автори протестували проти порушень громадянських свобод у зв'язку з процесами проти дисидентів. Влада влаштували гоніння на тих хто підписав, у тому числі і тих, хто працював в Академмістечку в Новосибірську. 36-річний Сагдєєв запропонував «вигнати всіх з Академмістечка, нехай ідуть вантажити свинцеві чушки»^[8].

З 1990 живе в США, працює в Мерілендському університеті. Професор, директор Центру «Схід-Захід» університету штату Меріленд, США; член Наглядової ради Міжнародного Люксембурзького форуму із запобіганню ядерної катастрофи. Віце-президент Міжнародного комітету з дослідження космічного простору (КОСПАР; 1975—1981), член Міжнародної академії астронавтики (1978).

Наукова праця

Роальду Сагдеева належать праці з фізики плазми (ударні хвилі, процеси переносу, нестійкості), проблеми керованого термоядерного синтезу, магнітної гідродинаміки, космічної фізики. Теоретично передбачив і пояснив найхарактерніші явища фізики плазми в космосі — утворення беззіштовхувательних ударних хвиль і радіаційних поясів.

Керував астрономічними дослідженнями, проведеними за допомогою космічних апаратів, а також активними експериментами з дослідження космічної плазми. Розвинув теорію процесів переносу в установках «токамак» (тороїдальна камера з магнітним полем). Керівник проекту дослідження планети Венера і комети Галлея («Вега»; 1984—1986).

Родина

В кінці 1980-х років, будучи у відрядженні в Сполучених Штатах, познайомився зі своєю майбутньою дружиною Сьюзен Ейзенхауер, онукою президента Дуайта Ейзенхауера.

Брат Роальда Сагдєєва, Ренад Сагдєєв — відомий хімік.

Політичні погляди

Підписав відкритого листа російських науковців та наукових журналістів проти Російського вторгнення в Україну 2022 року^[9].

Нагороди та звання

• Герой Соціалістичної Праці (1986).
• Лауреат Ленінської премії 1984 за роботу в плазмової фізики.
• Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора
• Звання «Людина Року» (Франція, 1988)
• Медаль Тейта (Американський Інститут Фізики, 1991)
• Премія імені Етторе Майорана (Італія, 1993)
• Премія імені Лео Сціларда (Американське Фізичне Товариство, 1995)
• Премія імені Максвелла (Американське Фізичне Товариство, 2001)

Статті та книги

• Статьи Р. З. Сагдеева в журнале «Успехи физических наук»
• А. А. Галеев, Р. 3. Сагдеев. Нелинейная теория плазмы, в сб.: Вопросы теории плазмы, вып. 7, М.: 1973
• Л. А. Арцимович, Р. З. Сагдеев. Физика плазмы для физиков. — М.: Атомиздат, 1979